ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №806/2771/16
адміністративне провадження №К/9901/22293/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Білоуса О.В.,
суддів - Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Андрущенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (головуючий суддя Черноліхов С.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року (головуючий суддя Котік Т.С., судді - Жизневська А.В., Охрімчук І.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - Департамент захисту економіки НП України), в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази Департаменту захисту економіки НП України від 8 листопада 2016 року №634 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 14 листопада 2016 року №279 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача зі служби, поновити ОСОБА_1 на службі на посаді старшого оперуповноваженого Управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки НП України з 17 листопада 2016 року, стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначив, що судами попередніх інстанцій не встановлено факту порушення дисципліни та вчинення позивачем дисциплінарного проступку. В межах службового розслідування відеофіксація в кафе не проводилася, свідки не встановлювалися та не допитувалися, дані, які б характеризували особу не збиралися, особова справа позивача не досліджувалася. Також, вказує, що суди не звернули належну увагу на те, що пояснення у позивача відбиралися під примусом, поза межами службового розслідування, коли позивач перебував у стані алкогольного спʼяніння. Зокрема, позивач вказував на неспіврозмірність застосованого відповідачем до нього дисциплінарного стягнення за вчинений проступок, зазначаючи про те, що останній відбувся у позаробочий час.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Департамент захисту економіки НП України скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень. Відповідач у запереченнях зазначив, що службове розслідування проведено належним чином, а зібрані Департаментом захисту економіки НП України докази протиправності поведінки позивача повністю підтверджені показами свідків, допитаних під час розгляду справи у суді. Вказує на неналежну поведінку позивача, як поліцейського, яка згідно з законодавством, має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обовʼязків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості. Департамент захисту економіки НП України вважає вину ОСОБА_1 повністю доведеною матеріалами службового розслідування, підтвердженою доказами зібраними під час його проведення (показами свідків) та визнаною самим позивачем як під час проведення розслідування так і під час розгляду справи судами. При обранні виду дисциплінарного стягнення до позивача враховано негативну характеристику надану безпосереднім начальником ОСОБА_1 наявність у нього дисциплінарних стягнень, резонансність конфлікту, а також перебування позивача під час конфлікту в стані алкогольного спʼяніння.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з квітня 2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України.
6 листопада 2016 року Департамент захисту економіки НП України повідомлено про надзвичайну подію, що сталася за участю співробітників Управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки НП України, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1
Згідно повідомлення оператора пультової охорони "Венбест", яке надійшло до чергової частини Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області, невідомі особи з явними ознаками алкогольного спʼяніння, які представилися працівниками поліції, безпричинно бешкетували та здійснювали постріли.
Зазначене повідомлення 6 листопада 2016 року зареєстроване у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області №55647.
7 листопада 2016 року Департаментом захисту економіки НП України прийнято наказ №625 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким з метою зʼясування обставин вищезазначеної події та зʼясування інших причин і умов призначено службове розслідування та відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обовʼязків за займаною посадою на час його проведення.
За результатами службового розслідування 8 листопада 2016 року складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Управління захисту економіки в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 та лейтенантом поліції ОСОБА_1
Під час проведення службового розслідування встановлено, що 6 листопада 2016 року близько 05:00 год. старший оперуповноважений Управління захисту економіки в Житомирській області ОСОБА_1 разом з оперуповноваженим ОСОБА_7, перебуваючи поза службою, у цивільному одязі без табельної вогнепальної зброї, відпочивали у кафе "Тік-Так", розташованому за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 3. Під час відпочинку в останніх виник конфлікт з адміністратором вказаного закладу, у звʼязку з відмовою розраховуватись за надані їм послуги у результаті чого адміністратором кафе викликано пультову охорону ТОВ "Венбест". Між поліцейськими та охоронцями виникла суперечка під час якої лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснив два постріли вгору з предмету схожого на пристрій для відстрілу гумових куль після чого залишили місце події шляхом втечі. У подальшому старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та позивача було затримано поліцейськими УПП в м. Житомирі ДПП НП України і доставлено до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, вилучено пристрій для відстрілу гумових куль. З метою встановлення стану алкогольного спʼяніння ОСОБА_1 було доставлено до Житомирського обласного наркологічного диспансеру Житомирської обласної ради, де виявлено алкогольне спʼяніння 0,9 проміле. За вказаним фактом прокуратурою Житомирської області дані відомості 7 листопада 2016 року внесено до ЄДР за №42016060000000099 з правовою кваліфікацією кримінального провадження за частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України.
Наказом Департаменту захисту економіки НП України від 8 листопада 2016 року №634 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на підставі висновку службового розслідування від 8 листопада 2016 року, керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV, старшого оперуповноваженого Управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки НП України ОСОБА_1 звільнено зі служби в НП України за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" .
Наказом Департаменту захисту економіки НП України від 14 листопада 2016 року №279 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 з 16 листопада 2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у звʼязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Не погоджуючись із вказаними наказами, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про їх скасування та поновлення на посаді.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, у порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України. Вина позивача у скоєнні дисциплінарного проступку доведена повністю, а відтак, підстави для скасування спірних наказів відсутні.
Зазначена позиція підтримана Житомирським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини регулюються Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний Статут), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230).
Згідно з частиною другою статті 19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 4 Розділу ХІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону №580-VIII визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 вказаного Закону, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у звʼязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно пункту 9 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звʼязку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного Статуту та означає дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного Статуту.
Зокрема, з метою зʼясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обовʼязків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.