ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2019 року
Київ
справа №808/8930/15
адміністративне провадження №К/9901/10609/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2016 у складі судді Прасова О.О. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 у складі колегії суддів: Божко Л.А. (головуючий), Прокопчук Т.С., Лукманової О.М. у справі №808/8930/15 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Запорізькій області, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди і витрат на правову допомогу
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Запорізькій області (надалі - ГУМВС), Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (надалі - ГУНП), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (надалі - ГУДКСУ), в якому, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправним і скасувати наказ ГУМВС від 05.11.2015 №424о/с в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, слідчого Слідчого відділення Мелітопольського міського відділу ГУМВС, з органів Міністерства внутрішніх справ у запас Збройних Сил України;
1.2. поновити старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 в органах Міністерства внутрішніх справ на посаді слідчого Слідчого відділення Мелітопольського відділу Національної поліції ГУНП, або на іншій вакантній посаді або в іншому підрозділі органів внутрішніх справ, на дату ухвалення рішення по справі;
1.3. стягнути з ГУМВС на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11135,25 грн.;
1.4. стягнути з ГУМВС на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.;
1.5. стягнути з ГУМВС на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 8819,20 грн.
2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2016 позовні вимоги задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС №424о/с від 05.11.2015 щодо звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 з займаної посади слідчого Слідчого відділення Мелітопольського міського відділу ГУМВС за пп. "г" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).
2.2. Поновлено ОСОБА_2 на посаді слідчого Слідчого відділення Мелітопольського міського відділу ГУМВС.
2.3. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2016 скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС №424 о/с від 05.11.2015 "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил на підставі пункту 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 слідчого слідчого відділення Мелітопольського міського відділу ГУМВС з 06.11.2015.
3.2. Зобовʼязано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 21.07.2016 включно.
3.3. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ.
4.2. Наказом начальника ГУМВС №368 о/с дск від 02.10.2015 "По особовому складу" відряджено до місця проведення АТО на території Донецької та Луганської областей до м. Краматорськ з 07.10.2015 на 34 доби старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, слідчого слідчого відділення Мелітопольського міського відділу ГУМВС.
4.3. Наказом начальника ГУМВС №424 о/с від 05.11.2015 "По особовому складу", згідно пунктів 10 та 11 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, слідчого слідчого відділення Мелітопольського міського відділу ГУМВС звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів), з 06.11.2015.
4.4. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що 06.11.2015 позивач перебував в зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.
5. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачає необхідність вирішення відносно особи, яка підлягає звільненню через скорочення штатів, питання щодо можливості подальшого використання на службі, чого ГУМВС здійснено не було. У звʼязку з цим, суд дійшов висновку про необхідність скасування наказу про звільнення позивача та поновлення його на попередній посаді. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ГУМВС середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд вказав, що Мелітопольський міський відділ ГУМВС, в якому позивач проходив службу, є самостійною юридичною особою, відтак, саме на нього покладений обовʼязок щодо виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Проте, позивач наполягав на необхідності залучення в якості відповідача за даними вимогами лише ГУМВС, тому, судом у їх задоволенні відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу судом зазначено про відсутність їх документального підтвердження.
6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, послався на неможливість застосування до спірних відносин пункту 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", оскільки процедура вивільнення позивача з посади у звʼязку зі скороченням штатів розпочалася до набрання чинності вказаним Законом. Натомість, судом зазначено про наявність у позивача, який є учасником бойових дій, переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у звʼязку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав скасування наказу про звільнення позивача, проте, одночасно послався на неможливість його поновлення на попередній посаді, оскільки усі посади у Мелітопольському міському відділі ГУМВС були скорочені. Окрім того, суд вирішив зобовʼязати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2016, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
7.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що оскаржувані судові рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Зокрема, скаржник вказав, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції наголосив на відсутності документального підтвердження факту її завдання позивачу. Натомість, скаржник наполягає на наявності в нього довідки про проходження психотерапевтичного лікування та доказів відвідування міста Суми з цією метою, поданих до суду апеляційної інстанції. Також, скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно не були взяті до уваги докази понесення витрат на правову допомогу, а судом апеляційної інстанції не досліджено долучений до апеляційної скарги касовий ордер. На думку скаржника, висновок суду апеляційної інстанції стосовно визнання протиправним його звільнення через скорочення штатів не має під собою жодного підґрунтя.
8. Відповідачі відзивів (заперечень) на касаційну скаргу не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
"Стаття 19. <…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"Стаття 43. <…> Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення".
10. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII):
Розділ XI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
"1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;
2) частини сьомої статті 15 та частини пʼятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
…4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
…8. З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
9. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
10. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ".
11. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин):
Стаття 18. Проходження служби в міліції