ПОСТАНОВА
Іменем України
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа №804/6235/15
касаційне провадження №К/9901/9045/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі № 804/6235/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2014 № 0002801501 та від 24.03.2015 № 0005391501.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 26.08.2015 адміністративний позов задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2015 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 скасував та прийняв нову, якою в задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект" оскаржило його в касаційному порядку.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015 та залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2015.
В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект" посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пунктів 192.1, 192.3 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому зазначає, що коригування сум податкових зобовʼязань з податку на додану вартість у вересні 2014 року проведено ним у відповідності з приписами чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект" у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року, результати якої оформлено актом від 20.11.2014 № 3550/151/35608491.
На підставі зазначеного акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2014 № 0002801501, згідно з яким збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у розмірі 63917,00 грн. за основним платежем та 31958,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 № 0005391501, згідно з яким збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у розмірі 77480,00 грн. за основним платежем та 38740,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Причиною прийняття вказаних актів індивідуальної дії послугували викладені в акті перевірки та рішенні про результати розгляду скарги доводи про порушення позивачем вимог пункту 102.5 статті 102, підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.2 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у звʼязку з неправомірним коригуванням (зменшенням) податкових зобовʼязань з податку на додану вартість, які виникли понад 1095 днів, за податковою накладною від 24.06.2011 № 240603, виписаною на адресу Приватного підприємця ОСОБА_1, а також за податковими накладними від 03.10.2011 № 31006, від 04.11.2011 № 41109, від 02.12.2011 № 21208, від 09.01.2012 № 90101, від 16.02.2012 № 160203, від 05.03.2012 № 50304, виписаними на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестамрок".
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобовʼязань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобовʼязань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у звʼязку з отриманням таких товарів/послуг (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Правила пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), які встановлюють, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобовʼязань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, та на які посилався орган доходів і зборів на обґрунтування своєї правової позиції, не дають підстави для висновку про існування відповідних обмежень для здійснення платником коригування в порядку підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Водночас необхідною умовою для здійснення відповідного коригування податкових зобовʼязань/податкового кредиту з податку на додану вартість є зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, зокрема, наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.