ПОСТАНОВА
Іменем України
25 квітня 2019 року
Київ
справа №821/2170/16
адміністративне провадження №К/9901/35747/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Херсонської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 (суддя Бездрабко 0.1.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (судді Єщенко О.В., Димерлій 0.0., Бойко А.В.)
у справі № 821/2170/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика"
до Херсонської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" (далі - позивач, ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Херсонська ОДПІ ТУ ДФС у Херсонській області), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2016 № 0000261202.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.01.2017, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.12.2016 № 0000261201.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 12.12.2016 по 13.12.2016 посадовою особою відповідача згідно із статтею 20, статтею 75, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 29.11.2016 № 7549/10/21-03-12-02, повідомлення про проведення перевірки від 29.11.2016 № 734/21-03-12-02 була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "Херсон Моноліт Буд" за період травень-серпень 2016 року, за результатами якої складено акт від 14.12.2016 № 14/21-03-12-02/00382272 та зроблено висновок про порушення позивачем пунктів статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на 120 249,77 грн, в тому числі по декларації за червень 2016 року на 55 051,73 грн та по декларації за липень 2016 року на 65 198,04 грн та порушення пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України - завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 120 249,77 грн, в тому числі: по декларації з ПДВ за червень 2016 року на суму ПДВ - 55 051,73 грн; по декларації з ПДВ за липень 2016 року на суму ПДВ - 65 198,04 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 19.12.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення 0000261202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 120 250 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 30 063 грн.
Як вбачається з акту перевірки від 14.12.2016 № 14/21-03-12-02/00382272 та доводів касаційної скарги підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування визначення позивачу зазначених сум грошових зобовʼязань слугували висновки перевіряючого про безпідставність формування позивачем складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ПП "Херсон Моноліт Буд". Херсонською ОДНІ ГУ ДФС у Херсонській області отримано податкову інформацію по ПП "Херсон Моноліт Буд", відповідно до якої ПП "Херсон Моноліт Буд" декларує отримання послуг (ремонтні роботи) у ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма-Плюс". Проте відповідно до бази ЄРПН ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма-Плюс" не придбавала вищевказані послуги. Відтак неможливо простежити ланцюг придбання послуг, підтвердити факт подальшої реалізації вищевказаних послуг, а також реальність здійснення господарських операцій.
Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовʼязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звʼязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звʼязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в
Єдиному реєстрі податкових накладних податковими
накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобовʼязань платник податку зобовʼязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовʼязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.