ПОСТАНОВА
Іменем України
25 квітня 2019 року
Київ
справа №816/5817/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3188/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного підприємства "Епіцентр"
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 (Головуючий суддя: Петрова Л.М.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 (головуючий суддя: Сіренко О.І., судді: Любчич Л.В., Спаскін О.А.)
у справі №816/5817/13-а
за позовом Приватного підприємства "Епіцентр"
до Кременчуцької обʼєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Головного управління Міндоходів
про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Епіцентр" (далі - позивач, ПП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обʼєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Головного управління Міндоходів (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.06.2013: № 0003432301/1002 про збільшення грошового зобовʼязання із податку на прибуток на 77533,00 грн. та 19383,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкцій (штрафами); № 0003442301/1005 про збільшення грошового зобовʼязання із податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 56800,00 грн. за основним платежем та на 14200,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкцій (штрафами).
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм підпунктів 15.1.1, 15.1.2 пункту 15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобовʼязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181-ІІІ) та направити справу на новий розгляд. За доводами касаційної скарги, судами не було враховано, що грошові зобовʼязання були збільшені позивачу поза межами строку давності. Крім цього позивач вказує на те, що ним було частково сплачені суми податків як відшкодовані збитки у межах кримінальної справи, що не враховано ОДПІ при прийняттяі оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну, а судові рішення - без змін з огляду на правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 10.09.2012 № 3526/22-508/30874228. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст. 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.4.8 пункту 5.4, пункту 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, у результаті чого занижено податок на прибуток на 533331,00 грн, у тому числі: І квартал 2008 року на 45003,00 грн, ІІ квартал 2008 року - 3265,00 грн, ІV квартал 2008 року - 67771,00 грн, І квартал 2009 року - 175983,00 грн, ІV квартал 2009 року - 107645,00 грн, І квартал 2010 року - 56131,00 грн, ІІ квартал 2010 року - 4345,00 грн, ІІІ квартал 2010 року - 8500,00 грн, ІV квартал 2010 року - 64688,00 грн; а також занижен ПДВ на 584727,00 грн., у тому числі у тому: січень 2008 року у сумі 28253,00 грн, за березень 2008 року у сумі 24551,00 грн, за червень 2008 року у сумі 12734,00 грн, за липень 2008 року у сумі 9840,00 грн, жовтень 2008 року у сумі 19475,00 грн, за грудень 2008 року у сумі 73477,00 грн, за січень 2009 року у сумі 53905,00 грн, за березень 2009 року у сумі 96790,00 грн, за травень 2009 року у сумі 16897,00 грн, за серпень 2009 року у сумі 31019,00 грн, за вересень 2009 року у сумі 5480,00 грн, за жовтень 2009 року у сумі 27851,00 грн, за листопад 2009 року у сумі 22545,00 грн, за грудень 2009 року у сумі 35899,00 грн, за березень 2010 року у сумі 69211,00 грн, за вересень 2010 року у сумі 6800,00 грн, за жовтень 2010 року у сумі 30000,00 грн, за листопад 2010 року у сумі 20000,00 грн. Вказані порушення мали місце у звʼязку із формуванням позивачем показників податкового обліку із податку на прибуток та ПДВ за наслідками нікчемних правочинів позивача із ПП фірма "Максіком", ПП "Стройзаказ", ПП "Октант", ПП "Полімер Форт", ПП "Поліцентрсервіс", ПП "Градко", ТОВ "Вел-Маркет", ПП "Ажур-М", ПП "Авіс сістемз" та ТОВ "Бест оіл".
За наслідками висновків акту перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.06.2013: № 0003432301/1002 про збільшення грошового зобовʼязання із податку на прибуток на 77533,00 грн. та 19383,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкцій (штрафами); № 0003442301/1005 про збільшення грошового зобовʼязання із податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 56800,00 грн. за основним платежем та на 14200,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкцій (штрафами). При цьому вказаними податковими повідомленнями-рішеннями охоплювалися періоди заниження позивачем податку на прибуток за ІІ, ІІІ та ІV квартали 2010 року та ПДВ за вересень, жовтень, листопад 2010 року.
Як встановлено судами попередніх інстанцій вказана перевірка була призначена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК України - на підставі постанови слідчого, прийнятої у межах кримінальної справи, а податкові повідомлення-рішення були прийняті після набрання законної сили вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.11.2012. Згідно з цим вироком ОСОБА_2 (генеральний директор ПП "Епіцентр") визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частини 1 ст.212, частини 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Як встановлено у вказаномі вироці ОСОБА_2, будучи генеральним директором ПП "Епіцентр", діючи умисно в період 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності і в першу чергу оподаткування, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів (податкових накладних, податкових декларацій з ПДВ та податкових декларацій з податку на прибуток), достовірно знаючи, що фактично фінансово-господарських відносин ПП "Епіцентр" з ПП фірма "Максіком", ПП "Стройзаказ", ПП "Октант", ПП "Полімер Форт", ПП "Поліцентрсервіс", ПП "Градко", ТОВ "Вел-Маркет", ПП "Ажур-М", ПП "Авіс сістемз" та ТОВ "Бест оіл" не відбувалося, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склав та посвідчив останні, чим скоїв службове підроблення, в результаті своїми діями спричинив невеликі тяжкі наслідки у вигляді не сплати податків в сумі 902171 грн. Підсудний ОСОБА_2 не оспорюючи обставин справи та зібраних доказів, свою вину у вчиненні встановлених судом злочинів визнав повністю.