ПОСТАНОВА
Іменем України
25 квітня 2019 року
Київ
справа №2а-8478/12/1370
адміністративне провадження №К/9901/37147/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку
заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а-8478/12/1370
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова
до Кредитної спілки "Турбота" при Львівському відділенні міжнародної організації "Жіноча громада"
про стягнення заборгованості,
за касаційною скаргою Залізничного обʼєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року (у складі судді Брильовського Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П., Яворського І.О.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У серпні 2017 року Залізничне обʼєднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити сторону у виконавчому провадженні з виконання виконавчого лита № 2а-8478/2012, виданого Львівським окружним адміністративним судом 30 жовтня 2012 року, а саме: стягувача Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова на Залізничну обʼєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, в задоволенні заяви Залізничного обʼєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова відмовлено.
Відмовляючи в задоволені заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до висновку, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких актів України у звʼязку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року за № 406-VII, органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, заявник звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити його заяву у повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 27 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 2а-8478/12/1370, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У звʼязку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 22 квітня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 2а-8478/12/1370 та призначив її до розгляду ухвалою від 25 квітня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 25 квітня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року у справі № 2а-8478/12/1370 було задоволено адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Кредитної спілки "Турбота" при Львівському відділенні міжнародної організації "Жіноча громада" про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску в сумі 4 105,40 грн.
30 жовтня 2012 року Львівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 2а-8478/12, в якому стягувачем вказано Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова.
24 липня 2016 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 51618370 з виконання виконавчого листа у справі № 2а-8478/2012, у якому стягувачем вказано Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу Залізничного обʼєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова обґрунтовує тим, що 01 жовтня 2013 року Міністерство доходів і зборів України розпочало адміністрування єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування у звʼязку з набранням чинності Законами України від 04 липня 2013 року № 404-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України у звʼязку з проведенням адміністративної реформи" та №406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звʼязку з проведенням адміністративної реформи". Вказує, що на сьогодні Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування. Зазначає, що Указом Президента України від 18 березня 2013 № 141/2013 внесено зміни у Положення про Пенсійний фонд України, якими адміністрування єдиного внеску Пенсійним фондом виключено.
Від інших учасників справи відзиву або заперечень на касаційну скаргу Залізничного обʼєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.
Згідно з частиною пʼятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обовʼязковими тією мірою, якою вони були б обовʼязковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до статті 264 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. Аналогічні положення містить і частина перша статті 379 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення).