ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2019 року
Київ
справа №815/4091/15
адміністративне провадження №К/9901/14697/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 815/4091/15
за позовом ОСОБА_2
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправними бездіяльності та зобовʼязання вчинити дії,
за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року (у складі судді Кравченко К.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Стрюкової І.О. щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, зобовʼязання Уповноваженої особи Стрюкової І.О. включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО та передачі інформації (переліку) до ФГВФО, зобовʼязання ФГВФО включити ОСОБА_2 до загального Реєстру вкладників ПАТ "КБ "НАДРА", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО в розмірі 14 950,00 гривень та затвердження його.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач звернувся з апеляційною скаргою із пропуском строків на апеляційне оскарження та відсутністю поважних підстав для поновлення такого строку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до апеляційного адміністративного суду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 17 травня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/4091/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 25 квітня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 815/4091/15 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 квітня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права. Відповідач зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Враховуючи велику кількість банків у яких здійснюється тимчасова адміністрація/ліквідація (більше 50-ти), велику кількість відряджень по Україні представників Фонду гарантування, а також те, що фонд гарантування є стороною у понад 10 000 судових справ, Фонд був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у строк визначений частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення).
У звʼязку з вищезазначеним Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважає, що причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, визначеного частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) були поважними і тому строк має бути поновлено.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У відповідності до частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) особи, які беруть участь у справі, зобовʼязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовʼязки.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як було зазначено вище, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.
22 січня 2016 року на зазначену постанову суду Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було подано апеляційну скаргу.
Судом апеляційної інстанції з відтиску штемпеля на супровідному листі суду першої інстанції долученого до апеляційної скарги встановлено, що копію оскаржуваної постанови відповідач отримав 04 січня 2016 року, тобто останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою було 14 січня 2016 року.
Таким чином, апеляційна скарга подана за межами строку, визначеного частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення), що не заперечується відповідачем.
Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, чим було порушено вимоги частини шостої статті 187 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року апеляційну скаргу було залишено без руху на підставі частини третьої та частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у звʼязку з порушенням строку на апеляційне оскарження, та не сплатою судового збору, в наслідок чого було надано відповідачу термін в тридцять днів з моменту отримання зазначеної ухвали для подання пояснень щодо підстав поновлення вказаного строку та надання доказів сплати судового збору.