ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2019 року
Київ
справа №814/2573/16
адміністративне провадження №К/9901/37282/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 814/2573/16
за позовом ОСОБА_2
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про зобовʼязання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2017 року (у складі судді Танасогло Т.М.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами щодо зобовʼязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та виплатити в установленому порядку відшкодування вкладу в сумі 181 815,06 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року адміністративний позов задоволений частково. Зобовʼязано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни до реєстру відшкодувань вкладникам ПАТ "ІМЕКСБАНК" для здійснення виплат, включивши до нього дані про відшкодування ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) коштів у розмірі 181 815, 06 грн. за вкладом за договором банківського рахунку фізичної особи від 22 січня 2015 року № 1970012773, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ "ІМЕКСБАНК". В решті позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений за квитанцією від 25 листопада 2016 року № 4461830 в сумі 551, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
15 травня 2017 року Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав до суду апеляційну скаргу на вищезазначену постанову.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року було залишено без руху та встановлено апелянту 15-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2017 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року у справі № 814/2573/16 повернуто скаржнику.
Постановляючи зазначену ухвалу суд виходив з того, що відповідач не усунув викладені в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року недоліки, так як не надав суду належного та допустимого доказу щодо сплати відповідного судового збору, а тому згідно пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до апеляційного адміністративного суду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 07 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 814/2573/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 25 квітня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 814/2573/16 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 квітня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права. Відповідач зазначає, що 30 травня 2017 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року було залишено без руху та встановлено відповідачу 15-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали.
Зазначену ухвалу від 30 травня 2017 року відповідачем отримано 29 червня 2017 року, що підтверджується відтиском штемпеля на супровідному листі.
12 липня 2017 року, на виконання вимог ухвали суду, відповідачем на адресу суду направлено оригінал платіжного доручення № 7972 від 06 липня 2017 року про сплату судового збору.
Проте, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року апеляційна скарга повернута відповідачу.
При винесенні оскаржуваної ухвали судом не було враховано, що місце знаходження відповідача є м. Київ, в той час як місце знаходження Одеського апеляційного адміністративного суду - м. Одеса, отже виконання можливе тільки шляхом направлення документів поштовим звʼязком.
Відповідач звертає увагу на те, що оригінал платіжного доручення № 7972 від 06 липня 2017 року про сплату судового збору направлено відповідачем на поштову адресу Одеського апеляційного адміністративного суду 12 липня 2017 року, а отже строк на виконання ухвали суду від 30 травня 2017 року порушено не було.
Крім того зазначає, що відповідно до частини девʼятої статті 103 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами звʼязку.
Від інших учасників відзиву або заперечень на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду 12 липня 2017 року не відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви є законними та обґрунтованими.