ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2019 року
Київ
справа №812/975/17
адміністративне провадження №К/9901/40287/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Широка К.Ю, судді - Секірська А.Г., Свергун І.О.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Блохін А.А., судді - Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.)
у справі № 812/975/17
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України
про визнання протиправною та скасування податкової консультації,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про визнання протиправною та скасування податкової консультації від 19 травня 2017 року № 281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК .
Позов обґрунтовано тим, що надана позивачу індивідуальна податкова консультація є протиправною, оскільки ОСОБА_2 звільнена від сплати земельного податку відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в період з 14 квітня 2014 року до 07 червня 2016 року.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 15 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, позов задовольнив: визнав протиправною та скасував індивідуальну податкову консультацію ДФС, викладену у листі від 19 травня 2017 року № 281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК .
Судові рішення мотивовані тим, що надана ДФС податкова консультація є необґрунтованою, не містить відповідей на постановлені позивачем запитання щодо застосування норм діючого законодавства, у ній наведено лише субʼєктивне тлумачення приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та Податкового кодексу України без конкретизації дії зазначених норм до позивача. Податкова консультація надана без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, без дотриманням принципу рівності перед законом, необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця податкова консультація, з огляду на що є протиправною.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Луганській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що податкова консультація від 19 травня 2017 року № 281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК відповідає нормам чинного законодавства.
10 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Луганській області.
Позивач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
19 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач 05 жовтня 2015 року зареєстрована виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради як фізична особа - підприємець.
08 вересня 2009 року ОСОБА_2 уклала з Сєвєродонецькою міською радою договір оренди земельної ділянки площею 0,1630 га строком до 25 квітня 2034 року, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій знаходяться обʼєкти нерухомого майна.
25 квітня 2017 року позивач звернулася до ГУ ДФС у Луганській області із заявою про надання податкової консультації щодо порядку ведення обліку та подачі звітності з оплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року, а саме просив розʼяснити: яку податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) необхідно подати - звітну або уточнюючу; що саме є підставою подачі уточнюючої податкової декларації з плати за землю; який порядок нарахування та обчислення розміру плати за землю за даний період.
12 травня 2017 року ОСОБА_2 отримала відповідь ГУ ДФС у Луганській області від 10 травня 2017 року, в якій повідомлено, що на виконання пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Луганській області направлено індивідуальну податкову консультацію позивача до ДФС для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.
19 травня 2017 року ДФС надала індивідуальну податкову консультацію у листі №281/3/99-99-13-03-01-14/ІПК, відповідно до якої позивачу розʼяснено, що на теперішній час не розроблено порядок застосування статті 6 Закону України від 02 лютого 2017 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII), а також не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України. Тому оскільки місто Сєвєродонецьк Луганської області відсутнє в переліку населених пунктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та на лінії зіткнення, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085, позивач зобовʼязаний сплачувати орендну плату на загальних підставах.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з підпунктами 14.1.172 та 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом. Індивідуальна податкова консультація - розʼяснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій
Пунктами 52.1, 52.2 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного закористання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.