ПОСТАНОВА
Іменем України
25 квітня 2019 року
Київ
справа №826/15141/16
адміністративне провадження №К/9901/32495/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними матеріалами касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" (далі - Уповноважена особа Фонду, Банк відповідно) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року (судді Бєлова Л.В., Желтобрюх І.Л., Епель О.В.) у справі № 826/15141/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи про визнання бездіяльності протиправною, зобовʼязання вчинити дії, -
встановив:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на підставі договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки № ZP-004965 від 05 листопада 2015 року; зобовʼязати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якому необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.
Вимоги обґрунтував тим, що законних підстав для відмови йому у виплаті гарантованої суми коштів за договором обслуговування банківської платіжної картки та невключення його до реєстру вкладників немає.
Суди встановили, що 05 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та Банком укладено договір № ZP-004965 про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування, відповідно до якого позивачу відкрили банківський рахунок № НОМЕР_1.
Згідно з наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 240156 від 15 червня 2016 року на рахунок позивача № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в розмірі 180 000 грн.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) рішенням від 17 червня 2016 року № 73-рш віднесло Банк до категорії неплатоспроможних.
17 червня 2016 року Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку визначені статей 37 - 39 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю Вадиму Валерійовичу на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно.
07 липня 2016 року Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 1183, згідно з яким продовжила строки тимчасової адміністрації з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно. Відповідно до цього рішення продовжила повноваження Уповноваженої особи Фонду з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 16 серпня 2016 року № 215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк", виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 16 серпня 2016 року № 1523, "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Цим рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Євробанк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Кононцю Вадиму Валерійовичу з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно.
30 серпня 2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду щодо включення його до Реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
На адресу позивача надійшов лист від 01 вересня 2016 року № 01-24.213475 про нікчемність операцій по зарахуванню коштів за договором банківського рахунку № НОМЕР_1.
Позивач, вважаючи, що його протиправно не включили до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду, звернувся до суду з цим позовом.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовив.
Цей суд виходив із того, що вимоги позивача є передчасними, оскільки триває перевірка банківських операцій по рахунку позивача.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 вересня 2017 року це рішення скасував та постановив нове - про задоволення позовних вимог. Своє рішення обґрунтував тим, що суд не встановив доказів наявності підстав для визнання нікчемними операцій по перерахуванню коштів на рахунок позивача. Також у справі немає доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Уповноважена особа Фонду не погодилася із рішенням суду апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що відповідно до частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ правочини неплатоспроможного банку, вчинені (укладені) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації є нікчемними. Відтак зарахування на вкладний рахунок грошових сум не допускається. Такі обставини підтверджують спрямованість мети на надання переваг окремим кредиторам прямо не встановлених для них внутрішнім положенням Банку.
Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, зʼясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.