ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2019 року
Київ
справа №818/3074/15
адміністративне провадження №К/9901/12032/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 у складі судді Осіпової О.О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 у складі колегії суддів: Бартош Н.С. (головуючого), Філатова Ю.М., Мельнікової Л.В. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та зобовʼязання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, третя особа - ОСОБА_5, в якому просить: визнати протиправною відмову від ІНФОРМАЦІЯ_4 Тростянецького районного сектору УДМСУ в Сумській області у проведенні реєстрації місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1, а також зобовʼязати Тростянецький районний сектор УДМСУ в Сумській області вчинити дії щодо реєстрації її місця проживання за вказаною адресою.
2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2015, яка залишена без змін Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 в позов задоволено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 звернулася до Тростянецького районного сектору УДМСУ в Сумській області із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
3.2. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.07.2014 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1, на земельній ділянці Тростянецької міської ради, належить спадкоємцю ОСОБА_5
3.3. Із заяви про реєстрацію місця проживання вбачається, що ОСОБА_5 (донька позивача) надала згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 за зазначеною адресою.
3.4. Відповідно до копії рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 16.06.2014 у справі №588/2279/13-ц, за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Тростянець Сумської області, на 1/2 частину жилого будинку з надвірними будовами, що розташований в АДРЕСА_1, на земельній ділянці, належній Тростянецькій міській раді.
3.5. Згідно відповіді Відділу реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області на запит суду, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, що підтверджується актовим записом №235 від 20.08.2015.
3.6. ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач з метою реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, звернулась до відповідача та надала документи, передбачені статтею 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", разом зі згодою ОСОБА_5, як власника 1/2 частини житлового будинку.
3.7. Відповідачем відмовлено у проведенні реєстрації відповідно до п.2.2 розділу ІІ Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 №1077 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 №2109/22421, з огляду на відсутність згоди іншого співвласника частини житла.
3.5. Позивач, вважаючи відмову Тростянецького районного сектору УДМСУ в Сумській області у проведенні реєстрації протиправною та такою, що порушує її права, звернулася до суду з зазначеним позовом.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що 1/2 частини будинку належить на праві власності ОСОБА_5, а ОСОБА_6, якому належало 1/2 частина житлового будинку, - помер. Тобто, на момент звернення позивача до Тростянецького районного сектору УДМСУ в Сумській області із заявою про реєстрації місця проживання інші співвласники житла були відсутні, що унеможливлює надання ними відповідної згоди. ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач здійснила всі необхідні дії, направлені на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, та надала відповідачу документи, передбачені статтею 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", отримавши згоду власника 1/2 частини житлового будинку щодо реєстрації свого місця проживання. При цьому, щодо зазначеної адреси місця реєстрації не встановлено обмежень, передбачених статтею 13 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV, та позивач не є особою, яка обмежена у вільному виборі місця проживання.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач звернувся до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - приписи Цивільного кодексу України, зокрема, ч.1 ст.358, відповідно до якої право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою та ст. 1270, згідно з якою для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Зазначає, що позивачем не додано до пакету документів згоду співвласника житлового будинку на її реєстрацію місця проживання, яка є необхідною при реєстрації за умов відсутності документу, що підтверджує право на проживання у зазначеному житлі.
7. Позивач правом подачі відзиву на касаційну каргу відповідача не скористався.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Стаття 19. <…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…
9. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 №1618-IV (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин)
Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ
1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
10. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 №1618-IV (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів")