ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2019 року
Київ
справа №802/634/16-а
адміністративне провадження №К/9901/8809/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року (головуючий суддя - Залімський І.Г., судді - Сушко О.О., Смілянець Е.С.) у справі
за позовом ОСОБА_2
до Прокуратури Вінницької області
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області
про визнання дій неправомірними, стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Вінницької області, в якому просив, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог: - визнати протиправними дії Прокуратури Вінницької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 02.07.2015 року по 15.12.2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; - стягнути з Прокуратури Вінницької області на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті заробітній платі в розмірі 65341,70 грн. за період з 02.07.2015 року по 15.12.2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; - стягнути з Прокуратури Вінницької області моральну шкоду в сумі 10000 грн.; - зобовʼязати Прокуратуру Вінницької області здійснити перерахунок та виплату вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки з урахуванням статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
2. Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", яка не приведена у відповідність до законодавства, встановлено розміри посадових окладів працівників органів прокуратури, які не відповідають вимогам ст.81 Закону України "Про прокуратуру", а відсутність механізму реалізації права працівника прокуратури на заробітну плату в розмірі, передбаченому Законом України "Про прокуратуру" у звʼязку з невнесенням відповідних змін до вказаної Постанови, не є підставою для відмови у виплаті заробітної плати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що Бюджетним кодексом України із змінами і Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" по-іншому врегульовувано відносини в частині визначення розміру посадових окладів прокуратури і, враховуючи, що ці закони були прийняті 28.12.2014 року, тобто пізніше, ніж Закон України "Про прокуратуру", то вони мають пріоритет у застосуванні. Відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у відповідному розмірі. За період липень-грудень 2015 року, ОСОБА_2. Прокуратурою Вінницької області заробітна плата нараховувалась виходячи з посадового окладу, який передбачений діючим законодавством, а саме Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 763. Суд дійшов висновку, що відповідач не допустив порушень законодавства при нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати за період липень-грудень 2015 року. Позивач не довів в судовому засіданні факту завдання йому моральної шкоди, не надав суду належних доказів того, що невиплата заробітної плати відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" призвела до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звʼязків і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
6. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року залишено без змін.
7. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. ОСОБА_2 (далі - скаржник) у вересні 2016 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року.
9. В касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що в період з набрання чинності Закону України "Про прокуратуру" (з 15.07.2015 року в частині розміру заробітної плати) до набрання чинності змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 (15.12.2015 року) розмір посадового окладу працівника прокуратури повинен був обчислюватись відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. При цьому, відсутність механізму реалізації права працівника прокуратури на заробітну плату в розмірі, передбаченому Законом України "Про прокуратуру", як спеціальним нормативним актом, у звʼязку з невнесенням відповідних змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505, - не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог, з огляду на вищу юридичну силу вказаного Закону.
11. Прокуратура Вінницької області надала заперечення на касаційну скаргу, якими просить відхилити касаційну скаргу, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Зазначає, що Прокуратура Вінницької області уповноважена здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці і не наділена правом самостійно, без правового врегулювання Кабінетом Міністрів України та фінансової можливості Державного бюджету України, здійснювати перерахунок заробітної плати позивачу та виплачувати її у вищому розмірі. Реалізація положень Закону України "Про прокуратуру" є неможливою без внесення відповідних змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 і Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".
12. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. ОСОБА_2 з 27.10.2008 року працював на різних посадах в органах прокуратури Вінницької області.
14. У вересні 2015 року листом Прокуратури Вінницької області ОСОБА_2 попереджений про звільнення із займаної посади та органів прокуратури у звʼязку з припиненням функціонування прокуратур міст, районів, районів у містах і міжрайонних прокуратур та утворення у системі органів прокуратури України місцевих прокуратур з 14.12.2015 року.
15. Наказом прокурора Вінницької області № 1966к від 15.12.2015 прокурора Могилів - Подільської міжрайонної прокуратури Вінницької області юриста 1 класу ОСОБА_2 з 15.12.2015 року звільнено із займаної посади та органів Прокуратури Вінницької області у звʼязку з реорганізацією та скороченням у структурі та штатному розписі Прокуратури Вінницької області, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України та наказано виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст.44 КЗпП України.
16. Прокуратурою Вінницької області заробітна плата нараховувалась позивачу виходячи з посадового окладу, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року № 505 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 763.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
17. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Частина 4 статті 43 Конституції України: кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
19. Частини 1, 2, 3, 7 та 9 статті 81 Закону України 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру": заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обовʼязків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.