ПОСТАНОВА
Іменем України
25 квітня 2019 року
Київ
справа №808/3769/16
касаційне провадження №К/9901/37807/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді: Дурасова Ю.В., Щербак А.А.) у справі №808/3769/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона" до Запорізької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона" звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2016 №0000818291400 та № 0000828291402.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 27.02.2017 позов задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 12.07.2017 скасував постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2017 та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона" оскаржило його у касаційному порядку.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2017.
В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статтей 203, 205, 216 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтей 185, 198, 200, 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтей 11, 69, 79, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи судами попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що невиконання контрагентом свого обовʼязку щодо сплати податку до бюджету тягне негативні наслідки саме щодо такої особи. Крім того, зазначає, що предʼявлені позивачем під час контрольного заходу та судам попередніх інстанцій первинні документи, зокрема акти приймання-передачі, податкові накладні, відображають зміст спірних операцій, а ступінь деталізації опису таких операцій у первинних документах законодавством не встановлена.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Запорізькою обʼєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Вневідомча охорона" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством "Хімтехнологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюкост Менеджментс" за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 07.07.2016 №51/08-29-14-0208/31616053.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у звʼязку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за нереальними операціями щодо придбання:
1) у Приватного підприємства "Хімтехнологія":
на підставі договору від 01.04.2014 №5353/188 послуг з реагування мобільними групами на спрацювання засобів охоронної сигналізації та здійснення контролю за постами фізичної охорони за допомогою мобільних груп;
на підставі договору від 30.04.2014 №5354/202 товарів (матеріали електронно-технічного призначення);
2) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюкост Менеджментс":
на підставі договору від 01.06.2014 №64Д/5416 послуг з реагування мобільними групами на спрацювання засобів охоронної сигналізації та здійснення контролю за постами фізичної охорони за допомогою мобільних груп;
на підставі договору від 27.06.2014 №674Д/5417 товарів (матеріали електронно-технічного призначення).
Свою позицію податковий орган обґрунтовує, зокрема, тим, що надана позивачем первинна документація щодо вчинення спірних операцій з Приватним підприємством "Хімтехнологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюкост Менеджментс" не є такою, що конкретизує зміст та обсяг таких операцій.
На підставі зазначеного акта перевірки Запорізькою обʼєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 № 0000818291400, згідно з яким збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на прибуток у загальній сумі 1307029,5 грн., в тому числі: в сумі 871353 грн. за основним платежем та в сумі 435676,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 №0000828291402, згідно з яким збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у загальній сумі 1452255 грн., в тому числі: в сумі 968170 грн. за основним платежем та в сумі 484085 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобовʼязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повʼязаних з визначенням обʼєктів оподаткування та/або податкових зобовʼязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повʼязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовʼязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення обʼєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовʼязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.