1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

Іменем України



23 квітня 2019 року

Київ

справа №818/3627/15

адміністративне провадження №К/9901/9946/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 у складі судді Гелета С.М. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у складі колегії суддів Мельнікової Л.В., Філатова Ю.М., Бартош Н.С. у справі №818/3627/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, : про зобовʼязання вчинити певні дії,



УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- зобовʼязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (надалі по тексту - Уповноважена особа) включити позивача (договір № 010-18513-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривні від 12.02.2015) до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передати цю інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників;

- зобовʼязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача (договір № 010-18513-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривні від 12.02.2015 року) до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.02.2015 між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 010-18513-120215 на суму 170000,00 грн. В подальшому позивач отримала повідомлення від ПАТ "Дельта Банк" про нікчемність вищевказаного договору згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В звʼязку з цим відповідачі не включили позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО та до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО. Підставою для визнання депозитного договору нікчемним було те, що кошти на депозитний рахунок позивача перераховано з іншого рахунку фізичної особи - кредитора банку, що надає право такій особі в майбутньому отримати відшкодування за рахунок ФГВФО. Вказане рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує її майнові права, оскільки ні Законом України "Про банки та банківську діяльність", ні актами цивільного законодавства така заборона не передбачена.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року - скасовано з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати наведені рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на припущеннях, не підтверджених належними та допустимими доказами, суперечать нормам чинного законодавства України, порушують майнові права та інтереси позивача, тому підлягають скасуванню.

В поданому запереченні Уповноважена особа просить касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року відхилити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами встановлено, що 12.02.2015 між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 010-18513-120215 на суму 170000,00 грн. Згідно вказаного договору ПАТ "Дельта Банк" приймає грошові кошти у розмірі 170000,00 грн. строком до 11.08.2015 та нараховує відсотки у розмірі 13 % річних (п.1.2, 1.3, 1.4 договору).

Пунктом 1.8 Договору передбачено, що грошові кошти перераховуються із власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. В разі нездійснення перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, договір вважається таким, що не був укладений.

Також, 12.02.2015 позивач та працівник банку ОСОБА_5 укладає додаткову угоду № 1 від 12.02.2015року, яким змінює зміст п.1.8 Договору щодо перерахування коштів, зокрема, даний пункту викладається в новій редакції, а саме визначається право перерахування грошових коштів із власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору, а також право перерахувати кошти із відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента. Також додатковою угодою №1 від 12.02.2015 сторони визначили, що умови п. 5.11 Правил до правовідносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються.

В день підписання даного договору, сума вкладу в розмірі 170000,00 грн. перерахована платіжним дорученням від 12.02.2015 № 45811632 в безготівковому порядку з рахунку іншої особи - ОСОБА_6, відкритого в ПАТ "Дельта Банк".

Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних.

В подальшому, Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51 затверджено тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015 по 02.06.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 № 71 тимчасову адміністрацію запроваджено строком до 02.09.2015.

Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 654 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Дельта Банк".

Згідно протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" виявлено ряд правочинів з ознаками нікчемності. В протоколі зазначено, що нікчемні договори та інші правочини були вчинені в звʼязку з тим, що сума грошових коштів на рахунках окремих клієнтів ПАТ "Дельта Банк" перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування, а відповідно існували ризики для незадоволення вимог кредиторів в результаті ліквідації Банку та реалізації його майна. Вказаними фізичними особами було ініційовано процес зарахування коштів на депозитні рахунки інших осіб у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру відшкодування коштів. При цьому вказані дії вчинялися в період дії постанови Національного Банку України про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних.

Наказом уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 16.09.2015 № 58 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту) на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Листом від 23.09.2015 № 8821/493 позивача повідомлено, що договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 12.02.2015 № 010-18513-120215 є нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що переказ коштів від ОСОБА_6 підпадає під визначення здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повʼязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства", тобто, пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Також судом першої інстанції вказано, що на час вирішення справи відсутні спірні правовідносини безпосередньо між позивачем та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення останнього до Загального реєстру вкладників, тому дані вимоги є передчасними.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що ПАТ "Дельта Банк" (Сумське відділення) 12.02.2015 уклав з позивачем договір № 010-18513-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращій від Миколая" у гривнях" та додаткову угоду № 1 до цього договору, умови якої прямо суперечать приписам п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Уповноважена особа обґрунтовано не внесла дані про позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8 до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами). За таких обставин, відсутні підстави для зобовʼязання відповідача - Фонду внести дані про позивача до Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Додаток 11 до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що за висновками суду першої інстанції переказ коштів від ОСОБА_6 підпадає під визначення здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повʼязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства, тобто, п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено п. 9 - "здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повʼязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства" Законом України від 16.07.2015 року N 629-VIII, що набрав чинності 12.08.2015, в той час як розпорядження про перерахування коштів із свого банківського рахунку на рахунок позивача ОСОБА_6 здійснив 12.02.2015.

Також апеляційний суд вказав, що предметом спору в даній справі є законність рішення відповідача - Уповноваженої особи щодо невнесення даних про позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з підстав невідповідності вимог закону, а саме, - п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", договору № 010-18513-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращій від Миколая" у гривнях", укладеного 12.02.2015 між позивачем та ПАТ "Дельта-Банк" з урахуванням додаткової угоди до цього договору від 12.02.2015, а не відповідність вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" одностороннього правочину - розпорядження від 12.02.2015 ОСОБА_6 про перерахування коштів із свого банківського рахунку на рахунок позивача.

Суд першої інстанції також визнав встановленим, що позивач уклав 12.02.2015 з ПАТ "Дельта Банк" договору № 010-18513-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращій від Миколая" у гривнях" без мети обліку на ньому власних коштів, а з метою дроблення коштів іншого клієнта банку та з метою подальшого отримання відшкодування за рахунок держави.

Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК України підстави недійсності правочину, встановлені нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер. З огляду на імперативний характер приписів ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" мета вчинення правочину (у тому числі договору), що прямо суперечить приписам зазначеної законодавчої норми, не є ознакою нікчемності такого правочину.

Крім того висновок суду першої інстанції про наявність навмисної змови однієї сторони з іншою стороною колегія суддів апеляційного суду вважала не вмотивований.

З урахуванням встановленої невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволені адміністративного позову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).


................
Перейти до повного тексту