ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2019 року
Київ
справа №734/1066/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10128/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії за касаційною скаргою Київського міського військового комісаріату на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області у складі судді Анохіна А.М. від 08 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л., Шостака О.О. від 13 вересня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, в якому просив:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо обчислення розміру та виплати йому пенсії за вислугу років з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_2 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
- зобовʼязати Київський міський військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_2 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобовʼязати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві після отримання від Київського міського військового комісаріату довідки про зазначені додаткові види грошового забезпечення, призначити та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразова грошова допомога, які позивач отримав протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з жовтня 2015 року;
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що згадані вище суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Проте, Київський міський військовий комісаріат, як уповноважений структурний підрозділ Міністерства оборони України, не вказав у довідці, яка надана до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та на підставі якої розраховувався розмір пенсії, такі додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, як грошову допомога на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області 08 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції дійшли висновку, про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексаційні виплати, одноразова грошова допомога, з яких сплачено страхові внески на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, та індексація відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому повинні бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Козелецького районного суду Чернігівської області 08 червня 2016 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року Київський міський військовий комісаріат, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 28 вересня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 734/1066/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 10 травня 2018 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області 08 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі № 734/1066/16-а.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2018 року зупинено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії до винесення рішення Великою Палатою Верховного Суду по справі № 522/2738/17.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
08 лютого 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про перерахунок пенсії, у звʼязку з тим, що Київським міським військовим комісаріатом при направленні на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки № 116/30 від 28 січня 2014 до складових частин грошового забезпечення для призначення позивачу пенсії не було включено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу для оздоровлення, індексацію грошового забезпечення та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби.
Листом від 16 лютого 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу було відмовлено у здійснені такого перерахунку, посилаючись на те, що при розрахунку середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням такі виплати відсутні.
Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що положеннями частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) та постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлюють виключний перелік видів грошового забезпечення з яких обраховується пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та який не включає для призначення чи перерахунку пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу, що мають разовий характер.
Натомість, суди самостійно визначили, з яких саме видів грошового забезпечення обчислюється пенсія та порядок їх обчислення, що є порушенням норм законодавства. Тому на думку відповідача, судові рішення підлягають скасуванню, а підстави для задоволення позову відсутні.
Від ОСОБА_2 надійшли заперечення на касаційну скаргу Київського міського військового комісаріату, у яких вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є частково прийнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.