Постанова
Іменем України
25 квітня 2019 року
місто Київ
справа № 489/752/17
провадження № 61-19124св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Інгульське обʼєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інгульського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2017 року у складі судді Тихонової Н. С. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Ямкової О. О., Локтіонової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, правонаступником якого є Інгульське обʼєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, у лютому 2017 року звернулось до суду з позов до ОСОБА_4 про стягнення 26 036, 68 грн надміру виплаченої пенсії.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що ОСОБА_4 отримував в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва пенсію за віком. Під час призначення пенсії відповідач попереджений про необхідність повідомлення будь-яких обставин, що впливають на призначення та розмір пенсії, проте такі вимоги ним не виконано. Позивачем встановлено, що паспорт відповідача з 09 серпня 2014 року є недійсним, а відтак документи, на підставі яких відповідачу призначена пенсія, містять недостовірні відомості. При цьому відповідач про втрату його паспорта не повідомив позивача.
Оскільки відповідач не повідомив про зміни, які впливають на розмір виплачуваної пенсії, позивач просив стягнути з нього отриману пенсію за період з 09 серпня 2014 року до 31 жовтня 2016 року.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відзив на позов не надходив.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2017 року, у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва відмовлено.
При цьому ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 20 квітня 2017 року залучено до участі у справі Інгульське обʼєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області як правонаступника позивача у справі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалось тим, що надання відповідачем паспорта від 2014 року, який у подальшому був визнаний недійсним, не впливає на його конституційне право на відповідне пенсійне забезпечення, а правильність розрахунків, на підставі яких здійснювались виплати, а також наявність у ОСОБА_4 страхового стажу та інших умов, необхідних для такої виплати, позивачем не оспорюється. Зважаючи на наведене суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що недійсний паспорт відповідача не впливає на правомірність отримання ним пенсії.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового звʼязку у травні 2017 року, Інгульське обʼєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2017 року, постановити нове рішення про задоволення вимог позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. За твердженнями заявника, судами неправильно застосовано правила статті 50 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" та статті102 "Про пенсійне забезпечення". Заявник зазначає, що всупереч обовʼязку, ОСОБА_4 не повідомив про недійсність паспорта. Така обставина впливала на його пенсійне забезпечення. Наведене, на переконання Управління пенсійного фонду, свідчить про зловживання відповідачем своїми правами.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20 березня 2014 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (особовий рахунок НОМЕР_1) і отримував пенсію за віком.
Під час звернення до Управління пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії ОСОБА_4 надав паспорт громадянина України, серії НОМЕР_2, виданий 13 березня 2014 року Ленінським РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області, зобовʼязався повідомляти його про всі зміни, які впливають на розмір виплачуваної пенсії.
Згідно з листом Інгульського РВ в м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області від 02 листопада 2016 року № 2/25365 встановлено, що паспорт ОСОБА_4, серія НОМЕР_2, виданий 13 березня 2014 року РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області, є недійсним з 09 серпня 2014 року.
За даними Управління Державної міграційної служби України Інгульського районного відділу в м. Миколаєві позивачу видано 09 серпня 2014 року новий паспорт, серії НОМЕР_3, замість втраченого ним паспорта, серії НОМЕР_2, виданого 13 березня 2014 року Ленінським РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області.
Відповідно до відповіді сектору адресно-довідкової роботи встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.