Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 285/4671/15-ц
провадження № 61-32803св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 04 липня 2017 року та додаткового рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 липня 2017 року, у складі суддів: Павицької Т. М., Миніч Т. І., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що сторони перебували у шлюбі з 13 вересня 2003 року, який було розірвано 02 жовтня 2015 року. Під час шлюбу сторонами у період з 2004 року по 2010 рік на земельній ділянці по АДРЕСА_1, за спільні кошти побудовано житловий будинок загальною площею 104,4 кв. м, який у 2010 році введено в експлуатацію та оформлено свідоцтво про право власності на ім`я відповідача. На земельну ділянку видано державний акт на право власності також на ім`я відповідача.
Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просила визнати житловий будинок та господарські будівлі, а саме: гараж, літню кухню, сарай, колодязь, а також земельну ділянку площею 0,2450 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 обʼєктами спільної сумісної власності та визнати за позивачем право власності на 1/2 частку житлового будинку із господарськими будівлями, а саме: гаражем, літньою кухнею, сараєм, колодязем, а також право власності на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,2450 га., що знаходяться за вищевказаною адресою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано житловий будинок та господарські будівлі, а саме: гараж, літню кухню, сарай, колодязь, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, обʼєктами спільної сумісної власності подружжя.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку із господарськими будівлями, а саме: гараж, літню кухню, сарай, колодязь, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, обʼєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 цієї земельної ділянки.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2066,02 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірний будинок було побудовано сторонами за час перебування у шлюбі, а тому відповідно до вимог статей 60, 61 СК України він є спільною сумісною власністю подружжя.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно з договором дарування від 21 квітня 2004 року, і є тим самим недобудованим будинком, який був подарований ОСОБА_5 його матірʼю ОСОБА_6 Сторонами у справі під час шлюбу спірний будинок був добудований повністю, однак доказів того, що за участі ОСОБА_4 була збільшена житлова площа будинку, змінилася якісна характеристика будинку до суду не надано. Вартість частки ОСОБА_4 в будинку складає лише 93678,00 грн від загальної вартості будинковолодіння в сумі 360700,00 грн, а тому підстав визнавати спірний жилий будинок спільною сумісною власністю відповідно до статті 62 СК України немає.
Додатковим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 липня 2017 року розподілено судові витрати у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційних скаргах, поданих у липні та серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, просить скасувати рішення та додаткове рішення суду апеляційної інстанції у справі та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції. Так, на момент укладення договору дарування ступінь готовності будинку склав 65 %, що в силу положень статті 331 ЦК, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, таке майно не могло бути обʼєктом права власності. Також, предметом дарування є земельна ділянка, що не перебуває у власності особи, яка здійснила її відчуження. Крім того, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
28 липня 2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ надійшов відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу, в якому він зазначав те, що оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.
Справу № 285/4671/15-ц за позовом позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та матеріали касаційного провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Судами встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 13 вересня 2003 року по 02 жовтня 2015 року. На підставі рішення Суслівської сільської ради №43 від 14 червня 2010 року ОСОБА_5 01 липня 2010 року видано свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1.
Згідно з договором дарування від 21 квітня 2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області та зареєстрованим в реєстрі за № 1329, ОСОБА_5 отримав в дар від ОСОБА_6 майнове право на будівництво (створення) житлового будинку, та сам недобудований житловий будинок, готовністю 65 %, який розташований на неприватизованій земельній ділянці, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Суслівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області №43 від 14 червня 2010 року оформлено право власності на житлові будинки та видано свідоцтво про право вланості ОСОБА_5 - АДРЕСА_1 та ОСОБА_7 - АДРЕСА_1.