Постанова
іменем України
24 квітня 2019 р.
м. Київ
Справа № 137/1610/16-к
Провадження № 51-1390км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Опанасюка О. В.
розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2018 року в межах кримінального провадження № 12016020210000214 по обвинуваченню
ОСОБА_2, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Слобідка Калинівського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Літинського районного суду Вінницької області від 26 квітня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, та призначено покарання у виді арешту на строк 2 місяці.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року зазначений вирок місцевого суду залишений без зміни.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12016020210000084 від 08 березня 2016 року, щодо вчинення 08 березня 2016 року о 19:30 хуліганських дій відносно ОСОБА_3, у вчиненні яких підозрювався ОСОБА_1, було встановлено, що ОСОБА_2 в момент здійснення хуліганських дій перебував на місці їх вчинення, знаходився на задньому сидінні мотоцикла Viper 200 N та був свідком цього злочину.
09 березня 2016 року ОСОБА_2, перебуваючи на вул. Вінницька, 58, в смт Літин Вінницької області в приміщенні Літинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУ НП України у Вінницькій області та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України під час допиту в якості свідка у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016020210000084, дав завідомо неправдиві показання про те, що 08 березня 2016 року він приїхав разом із ОСОБА_1 до кафе "Відродження" в с. Уладівка Літинського району Вінницької області, де відпочивав на протязі дня та не відлучався з кафе, а ОСОБА_1 покидав приміщення кафе, але через годину повернувся. ОСОБА_2 також повідомив, що 08 березня 2016 року разом із ОСОБА_1 в с. Миколаївка Літинського району Вінницької області не перебував.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказаний вирок місцевого суду повернуто.
Своє рішення апеляційний суд, посилаючись на положення п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, мотивував тим, що ОСОБА_1 є свідком по даному провадженню, а тому не входить до переліку осіб, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, вказуючи на незаконність ухвали апеляційного суду, просить її скасувати, кримінальне провадження направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. В обґрунтування зазначає, що у вироку відносно ОСОБА_2 суд першої інстанції фактично зробив висновок про те, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, хоча кримінальне провадження щодо останнього ще не завершене, зокрема, зазначив у вироку, що "під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016020210000084 від 08.03.2016 р. щодо вчинення 08.03.2016 р. о 19:30 хуліганських дій відносно ОСОБА_3, у вчиненні яких підозрювався ОСОБА_1, було встановлено, що ОСОБА_2 в момент здійснення хуліганських дій знаходився на місці їх вчинення…".
Вважає, апеляційний суд, відмовивши йому у відкритті апеляційного провадження, порушив його право на доступ до правосуддя.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор не підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1, просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
У заяві захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката Никитюка О. І. зазначається про обґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_1
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не зʼявилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.