Постанова
Іменем України
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 447/867/16-ц
провадження № 61-25858св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - Гірська сільська рада Миколаївського району Львівської області,
відповідач - ОСОБА_4,
треті особи: відділ у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області, яка підписана представником ОСОБА_6, на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 01 листопада 2017 року у складі судді: Карбовнік І. М. та постанову апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2018 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М. і Шеремети Н. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року Гірська сільська рада Миколаївського району Львівської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи - відділ у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_5, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 березня 2008 року на спірну земельну ділянку на імʼя ОСОБА_4 було видано спірний державний акт, згідно якого ОСОБА_4 на підставі рішення XV сесії V скликання Гірської сільської ради № 188 від 09 грудня 2007 року отримала у приватну власність земельну ділянку розміром 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Позивач вказував, що відповідач змінила межі земельної ділянки і ці межі відрізняються від меж, які встановлені у будівельному паспорті. При приватизації земельної ділянки відповідач захопила частину громадських земель від дороги, що є у користуванні ОСОБА_5, на 2,27 м, що підтверджується актом обстеження земельних ділянок від 24 квітня 2015 року, складеним профільною комісією з питань землекористування, будівництва та благоустрою Гірської сільської ради, який був затверджений 07 серпня 2015 року рішенням № 773 Гірської сільської ради. Крім цього, згідно твердження ОСОБА_5, з ним, як зі суміжним землекористувачем, відповідач меж земельної ділянки не узгоджувала.
З урахуванням уточнених позовних вимог, Гірська сільська рада Миколаївського району Львівської області просила:
визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1600 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_4, та скасувати його державну реєстрацію;
зобовʼязати відповідача ОСОБА_4 повернути самовільно захоплену нею частину земельної ділянки "на відстань 2,27 м" в розпорядження Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області (далі - "спірна земельна ділянка" та "спірний державний акт").
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 01листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо недійсності державного акту про право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення № 188 Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області від 09 грудня 2007 року, порушення будь-яких норм чи порядку при прийнятті цього рішення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2018 року рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 01листопада 2017 року залишене без змін.
Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено як саме спірний державний акт порушує права, свободи чи законні інтереси позивача. Також апеляційний суд вказав про те, що позивач був обізнаний про державний акт від 06 березня 2008 року, проте звернувся до суду з позовом про його скасування лише 05 квітня 2016 року, тобто через більш як 8 років після видачі ним же цього акту.
Аргументи учасників справи
У квітні 2018 року Гірська сільська рада Миколаївського району Львівської області подала касаційну скаргу на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 01 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2018 року, в якій просить оскаржені рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. При цьому посилалася на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували статтю 118 ЗК України (у редакції, чинній на момент видачі оспорюваного акту), оскільки порушена процедура приватизації земельної ділянки. Рішення Гірської сільської ради від 09 грудня 2007 року № 188 жодним чином не повʼязане із оспорюваним актом. Вказує, що у державному акті, який оспорюється позивачем, як підставу його видачі зазначено рішення Гірської сільської ради від 09 грудня 2007 року № 188, однак у цьому рішенні взагалі не зазначено за якою адресою ОСОБА_4 надається земельна ділянка площею 0,16 га.
Зазначає, що підпис від імені ОСОБА_8 на акті узгодження та встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 від 20 лютого 2008 року є підробленим, оскільки жодний ОСОБА_8 ніколи не був (не була) суміжним користувачем із земельною ділянкою ОСОБА_4, а також відповідному висновку судової-почеркознавчої експертизи від 04 січня 2017 року № 6/588. ОСОБА_9, яка також є зазначеною у вище згаданому акті узгодження та встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 від 20 лютого 2008 року, ніколи не була суміжним землекористувачем земельної ділянки ОСОБА_4, а допитаний судом свідок ОСОБА_10 повідомив, що саме він є суміжним землекористувачем земельної ділянки ОСОБА_4, однак акту узгодження та встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 від 20 лютого 2008 року він ніколи не підписував.
У червні 2018 року ОСОБА_4 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржені рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Відзив мотивований безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки суди правильно застосували статтю 118 ЗК України (у редакції, чинній на момент видачі оспорюваного акту), а межі земельної ділянки ОСОБА_4 були встановлені та узгоджені актом від 20 лютого 2008 року.
Вказує, що рада як представник територіальної громади має право звертатися із цим позовом.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що межі земельної ділянки ОСОБА_4 були встановлені та узгоджені актом від 20 лютого 2008 року, складеним інженером землевпорядником ліцензованого землевпорядного ПП "Кадастр-М" ОСОБА_11 на підставі рішення Гірської сільської ради № 188 від 09 грудня 2007 року з урахуванням пункту 2 цього рішення про внесення змін у схему землекористувачів. Цей акт підписав і затвердив печаткою сільський голова Гірської сільської ради ОСОБА_12 Акт підписали інженер-землевпорядник Гірської сільської ради ОСОБА_13, дружина ОСОБА_5 ОСОБА_14.