Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 274/4747/16-ц
провадження № 61-13875св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
ОлійникА. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини.
Позов обґрунтовано тим, що з 2011 року по 2013 рік сторони проживали однією сімʼєю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_6, який знаходиться на утриманні позивача, а відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу дитині не надає, участі у її вихованні не бере. Станом на сьогодні сторони проживають окремо. З огляду на вказані обставини просить позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500,00 грн щомісячно, починаючи з 22 березня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щомалолітня дитина сторін проживає разом з матірʼю, перебуває на її утриманні, відповідач із наданих пояснень та письмових доказів має нерегулярний, мінливий дохід, намагається брати участь у її вихованні, має на утриманні сина ОСОБА_7, є особою пенсійного віку, тому з нього підлягають стягненню аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500,00 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року в частині визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 22 березня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. Виключено з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 2011 року по 2013 рік однією сімʼєю без укладення шлюбу. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що дитина має синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, потребує психологічної та логопедичної корекції, а з 14 жовтня 2015 року перебуває на диспансерному обліку та потребує домашнього догляду. ОСОБА_5 отримує пенсію у розмірі 2 500,00 грн, є власником квартири АДРЕСА_1, нежитлових приміщень - гаражі АДРЕСА_2, від здачі в оренду яких отримує прибуток, тому дійшов висновку про збільшення розміру стягуваних з відповідача аліментів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить змінити рішення суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру аліментів та зменшити їх розмір до 1 500,00 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25 січня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5
У березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу ОСОБА_5
У березні2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що відповідач є пенсіонером, отримує пенсію у розмірі 2 500,00 грн, має на утриманні іншого сина, тому безпідставно збільшив розмір стягнутих аліментів.
Суд апеляційної інстанції не виконав вимоги статті 182 СК України, згідно з положеннями якої під час визначення розміру аліментів суд враховує стан здоровʼя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Встановлений судом апеляційної інстанції факт здачі відповідачем нежитлових приміщень в оренду, від чого має прибуток, не підтверджено належними доказами.
Рішення суду апеляційної інстанції в частині залишення рішення суду першої інстанції без змін та виключення із мотивувальної частини посилання про встановлення факту проживання сторін однією сімʼєю заявником не оскаржується, тому Верховний Суд в цій частині оскаржуване рішення апеляційного суду не переглядає.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне, справедливе та вмотивоване рішення, з урахуванням належним чином встановлених фактичних обставин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, щоз 2011 року по 2013 рік позивач та відповідач проживали однією сімʼєю без укладення шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_6, який знаходиться на утриманні позивача.
Малолітня дитина сторін проживає разом із матірʼю, відповідач з ними не проживає.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 страждає на синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, потребує психологічної та логопедичної корекції (т. 1, а. с. 103).