Постанова
Іменем України
25 квітня 2019 року
місто Київ
справа № 343/150/17
провадження № 61-25289св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Долинське обʼєднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Калуського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2017 року у складі судді Монташевич С. М. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Горблянського Я. Д., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Долинське обʼєднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у січні 2017 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої пенсії в розмірі 9 785, 69 грн.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Долинському обʼєднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком. 26 серпня 2015 року відповідач звернулася до управління із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статей 40, 43 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування". До заяви додано розпорядження, видане Станковецькою сільською радою Долинського району Івано-Франківської області від 25 серпня 2015 року № 3 про розірвання цивільно-правової угоди. Після проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_4 з 01 вересня 2015 року встановлений в сумі 2 207, 34 грн. Під час проведення перевірки виявлено, що в період з 01 квітня 2015 року до 25 серпня 2015 року ОСОБА_4 працювала на умовах цивільно-правової угоди в Станковецькій сільській раді Долинського району Івано-Франківської області, мала право підпису необхідних бухгалтерсько-облікових документів та виконувала роботу з надання послуг з організації та ведення бухгалтерського обліку щоденно в робочі дні. При цьому відповідач не повідомила пенсійний орган про зміну даних та обставин, що стосуються виплати пенсії, і в період з 01 квітня 2015 року до 25 серпня 2015 року безпідставно отримала надмірну виплату пенсії в загальному розмірі 9 785, 69 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнала, пояснивши, що працювала за цивільно-правовим договором від 02 грудня 2013 року з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку. Зазначена робота не зараховується до стажу державного службовця. За виконану роботу відповідно до цивільно-правового договору відповідач отримувала винагороду в твердій сумі. Така винагорода не є заробітною платою державного службовця, оскільки відсутні її складові (оклад, ранг, виплата за вислугу років). Позивачу у справі було відомо, що ОСОБА_4 працює в сільській раді за угодою, оскільки із розміру пенсії стягувалось 15 %, і фактично пенсію їй виплачували в розмірі 85 % від призначеної, як це передбачено законодавством для осіб (пенсіонерів), які працюють на інших роботах. Зловживань з боку відповідача, повідомлення нею неправдивої інформації не було, а отже, відсутні підстави для стягнення надміру виплаченої пенсії.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року, у задоволенні позову Долинського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалось тим, що правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене в статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів, що відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом України у постанові від 02 липня 2014 року у справі
№ 6-91цс14. Враховуючи, що позивач не довів наявність вини з боку відповідача, суд на підставі зібраних у справі доказів дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведені, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового звʼязку у червні 2017 року, Калуське обʼєднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, як правонаступник Долинського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, просить скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року, постановити нове рішення про задоволення вимог позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. За твердженнями заявника, судами неправильно застосовано статтю 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частину сьому статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та частину першу статті 47, частину першу статті 50 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування", статтю 1215 ЦК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 25 жовтня 2013 року ОСОБА_4 звільнена з займаної посади у звʼязку з виходом на пенсію, а з 02 січня 2015 року виконувала роботи у сільській раді на підставі цивільно-правового договору з надання послуг із ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до цивільно-правового договору від 02 січня 2015 року, укладеного з ОСОБА_4, відповідач виконувала роботи для Станковецької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області з ведення бухгалтерського обліку без права підпису. На неї не покладались обовʼязки бухгалтера сільської ради і вона не керувалася правилами внутрішнього трудового розпорядку. Обовʼязки бухгалтера з правом підпису було покладено на спеціаліста із землевпорядкування ОСОБА_6
Відповідно до табелів та розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_4 не підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку, їй виплачувалась винагорода згідно з цивільно-правовим договором.
Розпорядженням від 25 серпня 2015 року № 9 "Про розірвання цивільно-правової угоди" Станковецька сільська рада Долинського району Івано-Франківської області розірвала з ОСОБА_4 цивільно-правову угоду у звʼязку з виходом на пенсію.
ОСОБА_4 перебуває на пенсійному обліку в Долинському обʼєднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком як службовець органів місцевого самоврядування.
26 серпня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до Долинського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідності до статей 40, 43 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування".
Розпорядженням Долинського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 01 вересня 2015 року № 150420 ОСОБА_4 з 26 серпня 2015 року перерахована пенсія.
Відповідно до розпорядженням Долинського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 24 квітня 2014 року № 150420 і довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 03 лютого 2017 року № 313, призначена позивачем пенсія виплачувалася ОСОБА_4 в розмірі 85 % призначеного розміру, що свідчить про те, що позивачу було відомо про працевлаштування відповідачки, однак будь-яких заходів щодо припинення нарахування пенсії в той період не здійснювалось.
Оцінка аргументів касаційної скарги в частині вирішення позовних вимог про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири
Згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.