Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 450/1691/16-ц
провадження № 61-30716св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк",
третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року у складі судді Добош Н. Б. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Мельничук О. Я., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк"), третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", про повернення незаконно перерахованих коштів.
Позовна заява мотивована тим, що ПАТ "Фідобанк" 17 травня 2016 року відповідно до заяви про відкриття банківського (поточного) рахунку відкрив на імʼя ОСОБА_3 поточний рахунок НОМЕР_1, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів, зокрема, платіжних карток, на здійснення операцій за цими рахунками. Одночасно з підписанням цієї заяви між сторонами укладений договір банківського (поточного) рахунку, умови якого викладені на офіційному сайті відповідача. На зазначений рахунок позивач вніс грошові кошти через касу банку у сумі 108 400,00 грн, що підтверджується квитанцією від 17 травня 2016 року № 383182304. Частина цих коштів зняті позивачем з поточного рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
НОМЕР_2, як чистий дохід підприємця. Проте 18 травня 2016 року відповідач самостійно без згоди на це власника рахунків, а саме позивача, здійснив операцію з перерахування коштів із поточного рахунку фізичної особи
НОМЕР_3 на поточний рахунок фізичної особи-підприємця
НОМЕР_2 із призначенням платежу згідно із статтею 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність". На думку позивача, ця операція здійснена відповідачем із грубим порушенням його законних прав на розпорядження своєю власністю (коштами) на власний розсуд у порушення постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах".
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_3 просив зобовʼязати відповідача здійснити операцію з повернення незаконно перерахованих коштів із поточного рахунку НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на поточний рахунок фізичної особи ОСОБА_3 НОМЕР_3, відкритих у ПАТ "Фідобанк".
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 лютого
2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Зобовʼязано ПАТ "Фідобанк" повернути перераховані кошти у розмірі 108 025,79 грн із поточного рахунку НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, відкритого у ПАТ "Фідобанк" на поточний рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_3, відкритого у ПАТ "Фідобанк". Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що операція із перерахунку з розрахункового рахунку ОСОБА_3 (р/р НОМЕР_4) на розрахунковий рахунок фізичної
особи-підприємця ОСОБА_3 (р/р НОМЕР_5) коштів у розмірі 108 025, 79 грн проведена за відсутності розпорядження позивача на її проведення, до запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Фідобанк", тому зазначені кошти підлягають поверненню на рахунок ОСОБА_3
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Фідобанк" відхилено. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно зʼясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2017 року ПАТ "Фідобанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Правління НБУ від 18 липня
2016 року "Про відкликання банківської ліцензії ПАТ "Фідобанк" у ПАТ "Фідобанк" відкликана банківська ліцензія на право здійснення банківських операцій, тому банк не має права відкривати рахунок на імʼя позивача, оскільки станом на дату ухвалення рішення рахунки позивача вже закриті у звʼязку з ліквідаційною процедурою. Крім того, суди не звернули увагу на те, що списання грошових коштів із рахунку позивача 18 травня 2016 року є результатом виконання вимог куратора банку, а за відсутності оскарження такої вимоги та доказів незаконності виконання такої операції не може автоматично вважатись незаконною.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ПАТ "Фідобанк".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що між фізичною особою ОСОБА_3 та ПАТ "Фідобанк" укладений договір банківського (поточного) рахунку на підставі заяви від 17 травня 2016 року про відкриття банківського (поточного) рахунку НОМЕР_1.
Як убачається із виписки з особового рахунку у період із 01 травня 2016 року
по 03 червня 2016 року за розрахунковим рахунком фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 17 травня 2016 року згідно із док. № ЛИ7361276 банком проведено операцію з видачі на виплату чистого доходу підприємця у розмірі 108 500,00 грн. Згідно із док. від 17 травня 2016 року № 383186324 банком отримано оплату за видачу готівки клієнтам за видатковими касовими документами з їх рахунків без ПДВ згідно із розпорядженням на договірне списання.