ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 759/4091/16-ц
провадження № 61-3605 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Державний земельний банк", треті особи за первісним позовом - ОСОБА_5, ОСОБА_6, Кабінет Міністрів України,
позивачі за зустрічним позовом - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року в складі судді Сенько М. Ф. та на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року в складі колегії суддів Музичко С. Г., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Державний земельний банк", треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, Кабінет Міністрів України та просила визнати недійсним і скасувати наказ ПАТ "Державний земельний банк" від 26 січня 2016 року № 02-к про звільнення її з посади голови Правління ПАТ "Державний земельний банк".
У липні 2016 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 і з урахуванням уточнених позовних вимог просили визнати ОСОБА_4 звільненою з посади голови Правління ПАТ "Держзембанк" з 29 січня 2016 року та стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 5550 грн судових витрат.
В обґрунтування позову зазначали, що ОСОБА_4 незаконно продовжує виконувати обовʼязки голови Правління банку після 29 січня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що повноваження ОСОБА_7 у передбаченому порядку припинені не були й вона не була звільнена з посади, а тому відсуті правові підстави для задоволення первісного позову. Оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_6 не довелифакт порушення їх особистих прав та законних інтересів ОСОБА_4 під час продовження виконання повноважень голови Правління банку, суд уважав наявними правові підстави для відмови в задоволенні даного позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно зʼясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовів, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
04 січня 2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з пропуском строку на касаційне оскарження подали до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2018 року зазначену скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме, для подачі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, уточнення змісту касаційної скарги в частині правильності зазначення дати рішення суду першої інстанції та сплати судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а також надали документ на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2018 року поновлено ОСОБА_5, ОСОБА_6 строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 зазначають, що рішення судів не ґрунтуються на обставинах справи, а тому підлягають скасуванню. Вважають, що продовження виконання ОСОБА_4 повноважень голови Правління банку після 29 січня 2016 року є протиправним і за вказаним фактом розпочате досудове розслідування, однак суди цього не врахували.
Відзив на касаційну скаргу
У квітні 2018 року адвокат Лозинська О. Л., яка діє в інтересах ОСОБА_4, подала до Верховного Суду відзив на дану касаційну скаргу й просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням наглядової ради ПАТ "Державний земельний банк", оформленим протоколом від 15 квітня 2013 року № 1, за погодженням з Національним банком України ОСОБА_4 призначено на посаду голови Правління ПАТ "Держзембанк".
06 вересня 2013 року між ПАТ "Держзембанк" та ОСОБА_4 укладений трудовий договір у виді контракту на строк до 14 квітня 2018 року та цього ж дня відповідно до наказу № 46-к ОСОБА_4 приступила до виконання обовʼязків голови Правління ПАТ "Держзембанк".
25 грудня 2015 року ОСОБА_4 подала на імʼя голови наглядової ради ПАТ "Держзембанк" заяву, в якій просила скликати позачергове засідання наглядової ради банку та включити до порядку денного засідання питання про звільнення голови правління ПАТ "Держзембанк" та про призначення виконуючого обовʼязки голови правління ПАТ "Держзембанк".
13 січня 2016 року ОСОБА_4 подала на імʼя Премʼєр-міністра Україна заяву про звільнення з посади голови правління.
26 січня 2016 року ОСОБА_4 видала наказ № 02-к про звільнення, відповідно до якого припинила виконання повноважень голови Правління ПАТ "Держзембанк" з 29 січня 2016 року в звʼязку зі звільненням з посади за власним бажання.
Відповідно до наказу від 16 лютого 2016 року № 13-к ОСОБА_4 продовжила виконувати обовʼязки голови Правління ПАТ "Держзембанк", зазначивши, що наглядова рада банку не прийняла рішення щодо припинення її повноважень.
16 лютого 2016 року ОСОБА_4 звернулася із заявою до Премʼєр Міністра України про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням у звʼязку з неприйняттям наглядовою радою рішення про припинення її повноважень.
Листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 березня 2016 року № 37-21-4-15/4104 ОСОБА_4 повідомлено про те, що її заяву від 19 лютого 2016 року щодо відкликання заяви про звільнення з посади за власним бажанням від 13 січня 2016 року та продовження виконання обовʼязків Голови правління ПАТ "Державний земельний банк" взято до відома.
Відповідно до листа ПАТ "Держзембанк" від 25 квітня 2016 року наглядова рада ПАТ "Держзембанк" як вищий орган управління банком, не збиралася з листопада 2013 року в звʼязку із прийняттям рішення про ліквідацію ПАТ "Держзембанк" і не приймала будь-яких рішень щодо поточної діяльності банку, зокрема, щодо звільнення (припинення повноважень) голови Правління ОСОБА_4, а також призначення нового голови Правління чи виконувача обовʼязків голови Правління.
Заява ОСОБА_4 про звільнення за власним бажанням не була розглянута наглядовою радою банку та Кабінетом Мінстрів України.
Апеляційний суд також установив, що відповідно до наказу ПАТ "Держзембанк" від 30 вересня 2016 року № 38-к ОСОБА_4 була звільнена з посади голови Правління банку на підставі частини першої статті 40 КЗпП України в звʼязку зі скороченням штату.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.