Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 613/158/17
провадження № 61-26660св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Державна казначейська служба України,
треті особи: Прокуратура Харківської області, Головне управління Національної поліції в Харківській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу прокуратури Харківської області на постанову Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2018 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Сащенка І. С. та касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2017 року у складі головуючого судді Шалімова Д. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що постановами старшого слідчого Богодухівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 12 липня 2011 року та від 07 вересня 2011 року відносно неї було порушено кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, а постановою слідчого від 05 вересня 2011 року застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 26 вересня 2016 року провадження у справі закрито, у звʼязку з відмовою прокурора від обвинувачення, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасовано.
Позивач вважає, що внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжного заходу їй було заподіяно моральну шкоду.
Ураховуючи викладне та на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" ОСОБА_4 просила відшкодувати моральну шкоду в розмірі 200 685 грн, яку стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 99 9222,54 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у звʼязку з незаконним притягненням позивача до кримінальної відповідальності їй було заподіяно моральну шкоду, яка підлягає стягненню з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України. При цьому, визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із того, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII (набрав чинності з 01 січня 2017 року), мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2017 року змінено. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 199 893 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що розмір моральної шкоди необхідно розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом, який станом на 01 січня 2017 року становив 3 200 грн, а не застосовувати для визначення розміру моральної шкоди розрахункову величину в розмірі 1 600 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
У касаційній скарзі Прокуратура Харківської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, всупереч пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII, безпідставно визначив суму відшкодування шкоди, виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі 3 200 грн, застосувавши її розмір у якості розрахункової величини, а не 1 600 грн.
Крім того, Державна казначейська служба України, не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", оскільки статтею 2 цього Закону передбачені підстави, які дають право на відшкодування моральної шкоди, серед яких відсутня така підстава, як відмова прокурора від обвинувачення. Крім того, апеляційний суд помилково вважав, що спірні правовідносини не регулюються пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VII, яким передбачено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання постанови Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2018 року.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Суди встановили, що постановами старшого слідчого Богодухівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 12 липня 2011 року та 07 вересня 2011 року відносно ОСОБА_4 було порушено кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, а постановою слідчого від 05 вересня 2011 року до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 26 вересня 2016 року провадження у справі закрито у звʼязку з відмовою прокурора від обвинувачення, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасовано.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Разом з тим згідно з частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звʼязку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у звʼязку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.