Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 295/3531/16-ц
провадження № 61-29654св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Стрільчука В. А., | |
| суддів: | Олійник А. С., Ступак О. В. (суддя-доповідач), | Погрібного С. О., Усика Г. І. |
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2017 року у складі судді Кузнєцова Д. В. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом про визнання договору поруки припиненим.
Позов обґрунтований тим, що 09 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") (із 21 грудня 2009 року ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_6 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11218439000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 69 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту не пізніше 19 вересня 2027 року.
Із метою забезпечення виконання зобовʼязань ОСОБА_6 за вказаним кредитним договором 19 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_7 укладений договір поруки № 11218439000, а 10 листопада 2008 року між позивачем та ОСОБА_8 укладений договір поруки № 11218439000/п2.
ОСОБА_6 не виконувала належним чином своїх зобовʼязань за кредитним договором від 09 вересня 2007 року № 11218439000, у результаті чого станом на 18 лютого 2016 року утворилася заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 48 882,79 дол. США, а також пеня у розмірі 43 429,76 грн, яку позивач просив стягнути у солідарному порядку із ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а також із ОСОБА_6 та ОСОБА_8
ОСОБА_8, який відповідно до свідоцтва про зміну імені від 17 червня 2016 року серії НОМЕР_1 змінив прізвище із "ОСОБА_8" на "ОСОБА_8", звернувся із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк", у якому просив суд визнати припиненим договір поруки від 10 листопада 2008 року № 11218439000/п2. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_8 зазначав, що у звʼязку із неодноразовою зміною позивачем розміру відсотків за користування кредитом без його згоди як поручителя, збільшився обсяг його відповідальності, що є підставою для припинення поруки.
Рішенням Богунського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2017 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 19 вересня 2007 року № 11218439000 у сумі 48 882,79 дол. США та пеню у сумі 43 429,76 грн. Узадоволенні решти позову ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_8 задоволено частково. Визнано припиненою поруку ОСОБА_8 за договором поруки від 10 листопада 2008 року № 11218439000/п2. У задоволенні решти вимог за зустрічним позовом ОСОБА_8 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_6 належним чином не виконувала своїх зобовʼязань за кредитним договором від 09 вересня 2007 року № 11218439000, у результаті чого станом на 18 лютого 2016 року утворилася заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 48 882,79 дол. США, а також пеня у розмірі 43 429,76 грн, які підлягають стягненню на користь позивача.
Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив із того, що порука за договором поруки, укладеним між позивачем та ОСОБА_8, є припиненою, оскільки позивач не предʼявив вимоги до поручителя протягом шести місяців після настання строку для виконання зобовʼязання за кредитним договором. За встановлених обставин порука ОСОБА_7 є також припиненою із тих самих підстав.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" відхилено. Рішення Богунського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зобовʼязання за договором поруки припинилися унаслідок пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не може бути покладений обовʼязок повернути заборгованість за кредитним договором солідарно із позичальником.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У липні 2017 року ПАТ "УкрСиббанк" подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 05 липня 2017 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні вимог до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що договором про надання споживчого кредиту від 09 вересня 2007 року № 11218439000 передбачено, що погашення кредиту здійснюється періодичними платежами, а тому шестимісячний строк предʼявлення вимоги до поручителя обчислюється щодо кожного платежу окремо. Таким чином, наслідком пропущення цього строку, є припинення поруки у частині окремих, щомісячних зобовʼязань щодо яких строк виконання настав більше ніж за шість місяців до предʼявлення позову. Суди попередніх інстанцій неправильно надали оцінку спірним правовідносинам, у звʼязку із чим дійшли безпідставного висновку про припинення поруки у повному обсязі.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ "УкрСиббанк" підлягає частковому задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що 19 вересня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (із 21 грудня 2009 року ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_6 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11218439000, відповідно до умов якого банк зобовʼязався надати позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 69 000,00 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 348 450,00 грн, строком до 19 вересня 2027 року.
Пунктом 1.3.1 договору про надання споживчого кредиту від 19 вересня 2007 року № 11218439000 встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних протягом 30 календарних днів, рахуючи із дати видачі кредиту. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов пункту 9.2 цього договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування у порядку, передбаченому пунктом 9.2 цього договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором у попередньому місяці. Згідно із пунктом 1.3.2 кредитного договору, сторони домовилися, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною першою пункту 9.2 договору.
19 вересня 2007 року та 10 листопада 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_7 та між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_8 укладені договори поруки № 11218439000 та № 11218439000/п2 відповідно, за умовами яких поручителі зобовʼязалися перед кредитором відповідати за невиконання позичальником усіх його зобовʼязань у повному обсязі, що виникли з кредитного договору. Пунктом 1.4 вказаних договорів передбачено, що відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.
Як вбачається із наданого ПАТ "УкрСиббанк" розрахунку, заборгованість за договору про надання споживчого кредиту від 19 вересня 2007 року № 11218439000 станом на 18 лютого 2016 року складає 48 882,79 дол. США із кредиту та процентам, із яких: заборгованість за кредитом - 43 412,50 дол. США, заборгованість за процентами -5 470,29 дол. США, пеня - 43429,76 грн.
Останній платіж за кредитом та на погашення процентів за користування кредитом здійснений ОСОБА_6 24 лютого 2015 року.
04 листопада 2015 року ПАТ "УкрСиббанк" направив відповідачам досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, а у березні 2016 року - звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Нормативно-правове обґрунтування
Зобовʼязання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовʼязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовʼязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За статтею 526 ЦК України зобовʼязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовʼязання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобовʼязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовʼязання не предʼявить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобовʼязання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє субʼєктивне право кредитора.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повʼязана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повʼязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобовʼязань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовʼязання не предʼявить вимоги до поручителя.