1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/585/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,



секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,



за участю представників:



Приватного підприємства "ВВ Агро" - Ващук Ю.С.,



Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" - Груби Д.І.,



Новоборівської селищної ради - не зʼявився,



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест"



на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 (у складі колегії суддів: Бучинська Г.Б. (головуючий), Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 19.09.2018 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.)



у справі № 906/585/18

за позовом Приватного підприємства "ВВ Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест", Новоборівської селищної ради

про визнання недійсним договору на управління спадщиною,



ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Приватне підприємство "ВВ Агро" (далі - ПП "ВВ Агро") звернулося до суду з позовом до Новоборівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" (далі - ТОВ "Полісся-Інвест"), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати недійсним договір на управління спадщиною від 10.06.2015 № 0615-65, укладений між Фасівською сільською радою і ТОВ "Полісся-Інвест", щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,5591 га, яка знаходиться на території Фасівської сільської ради Володарсько-Волинського (Хорошівського) району Житомирської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваний договір на управління спадщиною є недійсним з підстав його невідповідності вимогам закону, а також порушує права позивача на користування спірною земельною ділянкою, оскільки за цим договором Фасівською сільською радою (правонаступником якої є Новоборівська селищна рада) в управління ТОВ "Полісся-Інвест" передано земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,5591 га), яка згідно з договором оренди землі від 27.03.2008, укладеним з власником земельної ділянки - громадянином ОСОБА_1 строком на 10 років, перебуває в оренді позивача.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.09.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019, позов ПП "ВВ Агро" задоволено. Визнано недійсним договір на управління спадщиною від 10.06.2015 № 0615-65, укладений між Фасівською сільською радою (правонаступник Новоборівська селищна рада) і ТОВ "Полісся-Інвест", на передачу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,5591га.

Судові рішення мотивовано тим, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Оскільки договір оренди земельної ділянки від 27.03.2008 на час укладення оспорюваного договору був чинний, у судовому порядку недійсним не визнавався, а умови договору на управління спадщиною передбачають право ТОВ "Полісся-Інвест" на використання земельної ділянки, яка вже перебуває в оренді позивача, за цільовим призначенням (здійснення обробітку землі та вирощування зернових та технічних культур), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір на управління спадщиною суперечать правам та інтересам орендаря земельної ділянки, які закріплені у Законі України "Про оренду землі" та Земельному кодексі України, отже, є підставою для визнання зазначеного договору недійсним.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у січні 2019 року ТОВ "Полісся-Інвест" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційну скаргу ТОВ "Полісся-Інвест" обґрунтовує, зокрема, тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення, отже, суди мали зʼясувати обставини щодо наявності у позивача відповідного права на момент звернення до суду, а також порушення зазначеного права відповідачами з урахуванням належності обраного способу захисту. Проте, в оскаржених судових рішеннях основний акцент спрямовано на захист права землекористувача, однак при цьому жоден із судів не вказав, яке саме право було порушено і чим це підтверджується, також судами не надано оцінки ефективності обраного позивачем способу захисту в контексті статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, суди, пославшись на безпідставність тверджень відповідачів про закінчення строку дії договору оренди, не зʼясували, за яких обставин було укладено договір на управління спадщиною.

У відзиві на касаційну скаргу ПП "ВВ Агро" зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

Новоборівська селищна рада у судове засідання свого представника не направила, хоча була повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обовʼязковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обовʼязком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ТОВ "Полісся-Інвест" і ПП "ВВ Агро", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 27.03.2008 між громадянином ОСОБА_1 (орендодавець) і ПП "ВВ Агро" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,5591 га, яка знаходиться в адміністративних межах Фасівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (пункти 1, 2).

У пункті 8 договору передбачено, що договір укладено на 10 років. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення надсилається рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з пунктом 41 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Володарсько-Волинському реєстраційному відділі Житомирської РФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.05.2008 за № 040820600028.

На виконання умов зазначеного договору між сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, про що в Книзі реєстрації актів смертей зроблено відповідний запис від 20.02.2009 № 5.

Також судами встановлено, що 10.06.2015 між Фасівською сільською радою, правонаступником якої є Новоборівська селищна рада (установник управління) і ТОВ "Полісся-Інвест" (управитель) укладено договір на управління спадщиною № 0615-65 на підставі статті 1285 ЦК з метою утримання (догляду) і збереження спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_1, який проживав на території Фасівської сільської ради.

Відповідно до пункту 1.1 договору установник управління передає, а управитель приймає в управління майно, яке потребує догляду, що вказане в пункті 1.2 договору, а саме, земельну ділянку за адресою: Фасівська сільська рада Володарсько-Волинського району Житомирської області; кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1; загальна площа 2.5591 га; цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 888,69 грн. На земельній ділянці відсутні обʼєкти нерухомого майна, а також інші інфраструктури.

Згідно з пунктом 2.1 договору, управитель зобовʼязався здійснювати управління зазначеним майном в інтересах спадкоємців померлого.

Передача майна в управління не тягне за собою переходу права власності на нього управителя (пункт 2.2).

Управитель має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження та охорону майна, що потребує догляду, в тому числі на використання майна відповідно до цільового призначення та отримувати доходи від такого користування (пункт 2.3).

У пункті 2.4 договору передбачено, що управитель зобовʼязаний здійснювати управління майном наступним чином: не допускати забурʼянення земельної ділянки, погіршення її родючості, для чого здійснювати обробіток обʼєкту майна та вирощування на ній зернових і технічних культур.

Урожай, який отримує із земельної ділянки управитель, є його власністю та є платою за виконання ним повноважень і дій із управління майном (пункт 3.2).

Строк дії договору встановлено до настання однієї із таких подій, що зумовлюють припинення дії цього договору відносно певної земельної ділянки: або прийняття спадщини у вигляді земельної ділянки спадкоємцем (спадкоємцями) померлого власника або до набрання законної сили рішення суду про визнання спадщини відумерлою, але не раніше закінчення сільськогосподарського року (пункт 4.1).

Зазначений договір зареєстровано Фасівською сільською радою, про що в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок вчинено запис від 10.06.2015.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору на управління спадщиною від 10.06.2015 № 0615-65, укладеного між Фасівською сільською радою і ТОВ "Полісся-Інвест", ПП "ВВ Агро" послалося на те, що на момент укладення оспорюваного правочину був чинний і продовжував дію договір оренди тієї ж земельної ділянки від 27.03.2008, укладений між ПП "ВВ Агро" і власником цієї земельної ділянки, отже, наявні підстави для визнання недійсним договору на управління спадщиною, оскільки укладення такого договору щодо земельної ділянки, яка перебуває в оренді, суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив із наявності достатніх підстав для визнання договору на управління спадщиною від 10.06.2015 № 0615-65 недійсним, з мотивів його невідповідності актам цивільного та земельного законодавства, а також порушення прав позивача як землекористувача.

Проте, Касаційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належного зʼясування і оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень статті 16 ЦК визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 ЦК.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пʼятою та шостою статті 203 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту