Постанова
Іменем України
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 630/986/14-ц
провадження № 61-18435св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - ОСОБА_6,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Кружиліної О. А., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У листопаді 2014 року ОСОБА_4звернулася до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про виділ частки в житловому будинку та частки земельної ділянки, визначення порядку користування житловим будинком і земельною ділянкою, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, під час якого сторони придбали житловий будинок по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 1 200 кв. м. Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 24 вересня 2013 року в порядку поділу майна подружжя за нею було визнано право власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння. Вона позбавлена можливості належним чином володіти вказаним майном, оскільки між сторонами існують розбіжності щодо користування будинком та прибудинковою територією. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила: визначити порядок користування домоволодінням згідно з третім варіантом висновку судово-будівельної експертизи, а саме - надати їй у користування передню кімнату 1-1 площею 12,9 кв. м, комору 1-2 площею 3 кв. м, житлову кімнату 1-3 площею 12,6 кв. м, житлову кімнату 1-6 площею 10,4 кв. м, кухню 1-7 площею 8,5 кв. м, ванну 1-8 площею 4,4 кв. м, тамбур літ. "І" площею 2,5 кв. м, альтанку літ. "З", ганок літ. "і", душ літ. "К", 1/2 частину огорожі 1-2; виділити їй в натурі вказані приміщення та надвірні будівлі; надати їй в користування частину земельної ділянки площею 623 кв. м з боку АДРЕСА_1
Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 28 травня 2015 року у складі судді Малихіна О. О. позов задоволено частково. Виділено в натурі ОСОБА_4 частину приміщень в житловому будинку по АДРЕСА_1, а саме: житлову кімнату 1-3 площею 12,6 кв. м, передню кімнату 1-1 площею 12,9 кв. м, житлову кімнату 1-6 площею 10,4 кв. м, кухню 1-7 площею 8,5 кв. м, ванну 1-8 площею 4,4 кв. м, комору 1-2 площею 3 кв. м, а також надвірні споруди: тамбур літ. "а", альтанку літ. "З", ганок літ. "і", душ літ. "Н", водогін літ. "К", 1/2 частину огорожі 1-2. Зобовʼязано ОСОБА_4 здійснити переобладнання у житловому будинку, а саме: 1) закласти дверні прорізи між житловими кімнатами 1-3 та 1-6, між житловими кімнатами 1-3 та 1-4, між приміщеннями передньої кімнати 1-1 та комори 1-2; 2) влаштувати дверні прорізи між приміщеннями комори 1-2 та кухні 1-7, між приміщеннями комори 1-2 та житлової кімнати 1-6; 3) демонтувати перегородку між приміщеннями житлової кімнати 1-3 та передньої кімнати 1-1, встановити перегородку, організувавши приміщення житлової кімнати площею 17,0 кв. м та передньої кімнати площею 8,5 кв. м; 4) влаштувати окремий лаз на горище; 5) устаткувати квартиру самостійними системами опалення, електро-, газо- і водопостачання. Перерозподілено ідеальні частки співвласників житлового будинку та визнано, що ОСОБА_4 є власником 53/100 частин будинку, а ОСОБА_5 - 47/100 його частин. Перераховано ОСОБА_5 грошову компенсацію у розмірі 17 243 грн, яку було внесено ОСОБА_4 на депозитний рахунок суду. Виділено ОСОБА_4 в користування земельну ділянку площею 623 кв. м. по АДРЕСА_1 із зазначенням меж її розподілу. Зобовʼязано ОСОБА_4 влаштувати собі вбиральню відповідно до визначеного порядку користування земельною ділянкою. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 10 червня 2015 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов, місцевий суд виходив з того, що визначений судовою будівельно-технічною експертизою третій варіант розподілу спірного майна цілком влаштовує позивача. Не погоджуючись із жодним варіантом поділу, ОСОБА_5 не надав інших доказів можливості виділу йому в натурі частини житлового будинку і надвірних будівель.
Апеляційним судом справа розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 28 травня 2015 року та додаткове рішення цього суду від 10 червня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції не врахував фактичний порядок користування спірним майном, стосунки співвласників між собою. Відповідач проживає в житловій кімнаті 1-5 площею 11 кв. м, яку за третім варіантом висновку судово-будівельної експертизи необхідно переобладнати в нежитлову - зробити з неї ванну кімнату та кухню, встановити газову піч та добудувати тамбур з окремим входом. При цьому сторони не надали технічних висновків про відповідність перепланування будівельним нормам та правилам пожежної безпеки.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У квітні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 15 березня 2017 року, а справу направити на новий розгляд або ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що ОСОБА_5 чинить їй перешкоди в користуванні спірним майном і не погоджується на жодний варіант його розподілу. Відповідач має можливість проживати в літній кухні, в якій є газ, вода та електрика.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Люботинського міського суду Харківської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
07 травня 2018 року справу № 630/986/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого вони придбали житловий будинок по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 1 200 кв. м.
Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 24 вересня 2013 року в порядку поділу майна подружжя було визнано за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Стаття 321 ЦК Українизакріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27 лютого 2015 року № 315/2046, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса, неможливо виділити площу приміщень в житловому будинку відповідно до ідеальних часток сторін.
Експертом запропоновано три варіанти поділу будинку з відступом від часток співвласників.
Так, за третім варіантом висновку судово-будівельної експертизи запропоновано І співвласнику виділити такі приміщення в житловому будинку та надвірні споруди: житлову кімнату 1-4 площею 17,4 кв. м, житлову кімнату 1-5 площею 11 кв. м, сараї літ. "Б", "Е", гараж літ. "Г", погріб літ. "В", літню кухню літ. "Д" з тамбуром літ. "д", душ літ. "Ж", вбиральню літ. "Л", вигрібну яму літ. "Я", 1/2 частину огорожі 1-2; ІІ співвласнику - житлову кімнату 1-3 площею 12,6 кв. м, передню кімнату 1-1 площею 12,9 кв. м, житлову кімнату 1-6 площею 10,4 кв. м, кухню 1-7 площею 8,5 кв. м, ванну 1-8 площею 4,4 кв. м, кладову 1-2 площею 3 кв. м, тамбур літ. "а", альтанку літ. "З", ганок літ. "і", душ літ. "Н", водогін літ. "К", 1/2 частину огорожі 1-2. В такому разі ідеальна частка І співвласника в домоволодінні складатиме 47/100, а ІІ співвласника -53/100; компенсація за відступ від часток становитиме 17 243 грн.
Для здійснення вказаного варіанту розподілу домоволодіння необхідно здійснити наступні переобладнання: 1) закласти дверні прорізи між житловими кімнатами 1-3 та 1-6, між житловими кімнатами 1-3 та 1-4, між приміщеннями передньої кімнати 1-1 та комори 1-2; 2) влаштувати дверні прорізи між приміщеннями кладової 1-2 та кухні 1-7, між приміщеннями кладової 1-2 та житлової кімнати 1-6, в зовнішній стіні житлової кімнати 1-5; 3) в приміщенні житлової кімнати 1-5 влаштувати перегородку, організувавши приміщення кухні площею 7,0 кв. м та ванної площею 4,0 кв. м; 4) демонтувати перегородку між приміщеннями житлової кімнати 1-3 та передньої кімнати 1-1. Встановити перегородку, організувавши приміщення житлової кімнати площею 17,0 кв. м та передньої кімнати площею 8,5 кв. м; 5) І співвласнику добудувати тамбур глибиною не менше 1,5 м; 6) влаштувати окремий лаз на горище; 7) устаткувати кожну квартиру самостійними системами опалення, електро-, газо- і водопостачання.