Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 359/7771/18
провадження № 61-3299св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 та малолітнього ОСОБА_6,
заінтересовані особи: Служба у справах дітей Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного суду від 09 січня 2019 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Українець Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 та малолітнього сина ОСОБА_6, із заявою про видачу обмежувального припису.
На обґрунтування заяви зазначала, що з 01 листопада 2003 року проживала з ОСОБА_7 у цивільному шлюбі, від якого мають двох спільних дітей, неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
05 вересня 2018 року, приблизно о 20 годині 00 хвили, за адресою їх спільного проживання у АДРЕСА_1, ОСОБА_7 вчинив щодо неї та сина ОСОБА_5 фізичне насильство, під час якого був присутній молодший син ОСОБА_6, унаслідок чого старший син ОСОБА_5 був госпіталізований до Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1, де перебував на стаціонарному лікуванні до 14 вересня 2018 року. По факту вказаної події Бориспільським ВП ГУ НП в Київській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110100001946 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 125 КК України, а вона з дітьми вимушена була перебувати в притулку для жертв від домашнього насильства.
Посилаючись на викладене й на те, що будинок у якому вони проживають належить на праві власності сину ОСОБА_5, проте потрапити до нього не можуть через побоювання за своє життя і здоровʼя, оскільки там проживає ОСОБА_7, який може продовжити вчиняти над ними насильство, ОСОБА_4 просила видати обмежувальний припис, яким заборонити ОСОБА_7 перебувати у місці спільного проживання (перебування) з постраждалими особами - ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1; усунути перешкоди у користуванні майном, що є особистою приватною власністю постраждалої особи - ОСОБА_5, що вчиняються ОСОБА_7; обмежити спілкування ОСОБА_7 з постраждалими дітьми - ОСОБА_5, ОСОБА_6; заборонити ОСОБА_7 наближатися на відстань 500 метрів до місця проживання постраждалих осіб у будинку АДРЕСА_1; заборонити ОСОБА_7 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними; заборонити ОСОБА_7 вести листування, телефонні переговори з постраждалими особами або контактувати з ними через інші засобу звʼязку особисто і через третіх осіб.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2018 року заяву задоволено частково. Видано на строк два місяці обмежувальний припис щодо ОСОБА_7, яким заборонено ОСОБА_7 перебувати у місці спільного проживання (перебування) з постраждалими особами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1; заборонено ОСОБА_7 наближатися на відстань 150 метрів до місця проживання постраждалих осіб будинку АДРЕСА_1; обмежено спілкування ОСОБА_7 з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом спілкування виключно через засоби звʼязку, листи тощо. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник разом з дітьми, як жертви домашнього насильства, потребують захисту у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", шляхом видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_7, з урахуванням наявності обґрунтованих ризиків можливого повторного вчинення ним домашнього насильства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 09 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно зʼясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення заяви про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_7 строком на два місяці.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У лютому 2019 року ОСОБА_7 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі досліджено та невірно надано правову оцінку доказам у справі, необґрунтовано відхилено клопотання про дослідження нових доказів, та встановлено обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів. Судом першої інстанції при відкритті провадження у справі не враховано перебування заявника у закладі підтримки постраждалих осіб; головуюча суддя у суді першої інстанції приймала участь в якості слідчого судді у розгляді клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку, що ставить питання довіри до судді під сумнів; крім того суддя проявила упереджене і необʼєктивне ставлення до ОСОБА_7, який зазначав, що саме він є жертвою домашнього насилля, проте такі його аргументи не взяті судом до уваги. Рішення судів ґрунтуються виключно на неправдивих ствердженням заявника ОСОБА_4, а не на обʼєктивних даних.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У квітні 2019 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_8 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для його скасування немає.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_4 з 01 листопада 2003 року проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_7, від якого народилися двоє дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_4 разом з дітьми та ОСОБА_7 проживали в АДРЕСА_1, який належить на праві власності сину ОСОБА_5
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015110100001907 від 07 вересня 2015 року зареєстрована заява ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_7, перебуваючи 05 вересня 2015 року близько 20 години 30 хвилин у будинку АДРЕСА_1, на ґрунті особистої неприязності, наніс тілесні ушкодження своїй дружині ОСОБА_4
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018110100001946 10 вересня 2018 року до слідчого відділу Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт дільничного офіцера з приводу того, що 05 вересня 2018 року приблизно о 20 годині 00 хвилин у будинку АДРЕСА_1, невстановлена досудовим розслідуванням особа нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З наданих сторонами та свідками пояснень вбачається, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 05 вересня 2018 року наніс саме ОСОБА_7
06 вересня 2018 року неповнолітній ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями був госпіталізований до Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1, де перебував на стаціонарному лікуванні до 14 вересня 2018 року.
Згідно висновку експерта № 224 від 08 серпня 2015 року у ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому запʼястку, в лобковій області, на передній поверхні правої гомілки, синця із двома саднами в лівій заушній області, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Висновком експертного дослідження № 200 від 07 вересня 2018 року у ОСОБА_4 виявлені синець на лівій щоці, синці на голові, синець на спинці носа, садна на спинці носа та верхній губі зліва, крововилив із забійною раною слизової верхньої губи зліва, синці на руках, садно на лівому лікті, забійна рана на правій пʼятці. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_4 у вигляді саден та синців мають ознаки легких тілесних ушкоджень, а ушкодження у вигляді крововиливу із забійною раною слизової верхньої губи зліва, забійної рани правої пʼяти за своїм характером тягнуть розлад здоровʼя на строк понад 6, але менш ніж 21 день, і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровʼя.