Постанова
Іменем України
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 381/4827/17
провадження № 61-1661св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - служба у справах дітей та сімʼї виконавчого комітету Фастівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_6, на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2018 року у складі судді: Чернишової Є. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся із позовом до ОСОБА_5, третя особа - служба у справах дітей та сімʼї виконавчого комітету Фастівської міської ради, про скасування усиновлення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 жовтня 2010 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, однак відносини між ними не склалися і рішенням суду від 10 травня 2017 року шлюб був розірваний.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 04 листопада 2007 року позивачем було усиновлено дочку дружини від першого шлюбу - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі цього рішення було видане повторне свідоцтво про народження із внесенням зміни прізвища із "ОСОБА_7" на "ІНФОРМАЦІЯ_4".
Позивач вказував, що діти проживають разом із матірʼю, а позивач проживає окремо із новою сімʼєю. Між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_5 склалися вкрай неприязні триваючі відносини, крім того, дочка поступово перейняла негативне ставлення до нього та повністю відмовилася називати позивача батьком. Всі намагання позивача, як батька, примиритися виявилися марними, кожний його прихід закінчується проявом негативу та агресії щодо нього, з боку доньки та колишньої дружини.
ОСОБА_4 просив скасувати усиновлення дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, усиновителем ОСОБА_4 та внести зміни у свідоцтво про народження ОСОБА_7 шляхом зміни прізвищ із "ІНФОРМАЦІЯ_4" на "ОСОБА_7", по батькові дитини з "ІНФОРМАЦІЯ_4" на "ОСОБА_7".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, позовні вимоги залишено без задоволення.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем належними, допустимими та достовірними доказами не доведено того, що між ним, як усиновлювачем і усиновленою дитиною склалися, незалежно від його волі, стосунки, які роблять неможливим їх спільне проживання і виконання ним як усиновлювачем своїх батьківських обовʼязків. Відсутність спілкування з усиновленою дитиною у відносинах, які склались між ними, залежать виключно від волі усиновлювача, а припинення спілкування позивача з усиновленою дитиною має місце через небажання батька, а не поза його волею. Оскільки обставини, передбачені статтею 238 СК України, відсутні, то заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Аргументи учасників справи
У січні 2019 року ОСОБА_4 через представника ОСОБА_6 подав касаційну скаргу на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, в якій просить оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому посилалася на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували статтю 238 СК України. Суди неправильно оцінили обставини, які свідчать про те, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обовʼязків. Колишня дружина не пускає до квартири, ховає дітей і вчиняє інші дії, які перешкоджають реалізації батьком своїх обовʼязків. Вказує, що скасування усиновлення не суперечитиме інтересам дитини, оскільки вона саме не бажає спілкуватися із батьком.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі відкрито касаційне провадження.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 22 жовтня 2010 року ВРАЦС Фастівського МРУЮ Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про що зроблений відповідний актовий запис № 311.
ОСОБА_5 від попереднього шлюбу має доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Фастівським міськрайонним судом Київської області 04 листопада 2011 року було ухвалено рішення, яким дозволено ОСОБА_4 здійснити усиновлення ОСОБА_7, внесено зміни до актового запису про народження: змінене прізвище "ІНФОРМАЦІЯ_4", по батькові "ІНФОРМАЦІЯ_4", а її батьком записаний ОСОБА_4
Фастівським міськрайонним судом Київської області 27 грудня 2011 року було винесено додаткове рішення, яким доповнене рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2011 року, а саме: зобовʼязано ВРАЦС Фастівського міськвиконкому Київської області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, записати її прізвище "ІНФОРМАЦІЯ_4", по батькові "ІНФОРМАЦІЯ_4", записати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, батьком усиновленої дитини.
ВРАЦС Фастівського МУЮ Київської області 31 січня 2012 року видане повторне свідоцтво про народження ОСОБА_7
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року шлюб між сторонами був розірваний.