Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 335/9122/16-ц
провадження № 61-22990св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2017 року у складі головуючого-судді Калюжної В. В. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 13 лютого 2018 року у складі суддів: Кухаря С. В., Онищенка Е. А., Воробйової І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова Частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що є власником земельної ділянки площею 273 кв. м та частини домоволодіння, що розташовані по АДРЕСА_1, сусідня земельна ділянка, площею 273 кв. м за вказаною адресою виділена у користування відповідачу, який є власником іншої частини домоволодіння. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2008 року в порядку поділу житлового будинку № АДРЕСА_1, кожному із сторін виділено по 43/200 його частки у тому числі по Ѕ частині водопроводу, до складу якого входить колодязь водомірного вузла № 2.
З метою встановлення причин появи тріщин на стіні та фундаменті жилого будинку, вона звернулася до фахівців товариства з обмеженою відповідальністю "Настрой" (далі - ТОВ "Настрой"), згідно висновку яких конструкція водопроводу, що належить сторонам не має гідроізоляції, сам водопровід розташований близько від жилого будинку, унаслідок чого вода, яка в ньому накопичується, просочується в ґрунт і може змочувати підвалини фундаменту будинку. Конструкція колодязя виконана без гідроізоляції водопостачальних комунікацій, сам колодязь у порушення Державних будівельних норм 360-92 знаходиться ближче ніж за 5 м від фундаменту будинку.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просила усунути перешкоди у користуванні власністю, 43/200 частками домоволодіння № АДРЕСА_1, шляхом зобовʼязання ОСОБА_5 демонтувати Ѕ частину колодязя водомірного вузла № 2.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позову про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом демонтажу частини колодязю водомірного вузла, є безпідставними та недоведеними, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності небезпеки порушення її права власності зі сторони відповідача. Обставини щодо невідповідності водомірного вузла вимогам Державних будівельних норм 360-92 були предметом розгляду при вирішенні справи № 331/8990/15 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобовʼязання вчинити певні дії та не знайшли свого підтвердження, що встановлено рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 18 жовтня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 13 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно зʼясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими і невмотивованими. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди належним чином не дослідили й не надали оцінки наданим позивачем доказам на підтвердження своїх вимог, не навели мотивів їх відхилення. Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано, що призначена у справі судова будівельно-технічна експертиза не відбулася через недопуск відповідачем експерта до місця її проведення.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що сторони є співвласниками домоволодіння № АДРЕСА_1 та земельних ділянок за вказаною адресою площами по 273 кв. м.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2008 року, ухваленому у справі № 2-49/2008 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ житлового будинку в натурі, виділено в натурі з визнанням права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 43/200 часток будинку № АДРЕСА_1 та по Ѕ частині водоводу кожному.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 18 жовтня 2016 року у справі № 331/8990/15 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, комунального підприємства "Водоканал" про зобовʼязання припинити постачання питної води ОСОБА_5 до будинку № АДРЕСА_1.
На виконання вказаного судового рішення, 02 листопада 2016 року ОСОБА_5 відновлено постачання питної води до будинку № АДРЕСА_1, що підтверджується листом комунального підприємства "Водоканал" № В-507Є01/13 від 10 листопада 2016 року.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_4 зазначала, що колодязь водомірного вузла № 2 на даний час не виконує свого функціонального призначення для домоволодіння № АДРЕСА_1. Крім того, колодязь не має захисту від проникнення води, а за умови посадочних ґрунтів площадки, замочування фундаменту може призвести до нерівномірних просідань фундаменту будинку, і як наслідок до пошкодження та деформації будівельних конструкцій. Проте, відповідач добровільно демонтувати не функціонуючий колодязь водомірного вузла № 2 не бажає. На підтвердження заявлених вимог, ОСОБА_4 надано консультативний висновок ТОВ "Настрой" та висновок № 0С-60 будівельно-технічного дослідження від 30 грудня 2016 року.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, обʼєктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.