ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/23396/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (Разіна Т.І., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) у справі № 910/23396/17 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-М" до 1) Приватного підприємства "Паркер Плюс", 2) Київської міської ради, треті особи 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталія Петрівна, 2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шабаніна Олена Геннадіївна, 3) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 4) Компанія "АЙРЕД ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (IRED HOLDINGS LIMITED), за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України за участю Військової прокуратури Центрального регіону України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, визнання договору недійсним
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбуд-М" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Паркет Плюс" (далі - Відповідач-1) та Київської міської ради (далі - Відповідач-2) про: 1) визнання незаконним та скасування рішення Відповідача-2 №521/53333 від 28.12.2010 "Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки ПП "Паркер Плюс" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі об`єктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з наземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м. Києва"; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладеного 07.02.2011 між Відповідачами щодо купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, місцерозташування якої на вул.Січових Стрільців, 24-а (на час укладання вул.Артема, 24-а) у Шевченківському районі м. Києва; 3) скасування державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Відповідача-1 за первісним позовом на земельну ділянку площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 24-а за Відповідачем-1 за первісним позовом.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що під час прийняття спірного рішення Відповідач-2 незаконно розпорядився землями Міністерства оборони України, допустив ряд порушень земельного законодавства, а незаконність прийняття спірного рішення тягне за собою незаконність та недійсність договору купівлі - продажу земельної ділянки та реєстрації прав власності на неї.
3. Державна організація Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - Третя особа з самостійними вимогами) звернулася в Господарський суд міста Києва з позовом з самостійними вимогами щодо предмета спору у даній справі про: 1)визнання незаконним та скасування рішення Відповідача-2 № 521/5333 від 28.12.2010 "Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки ПП "Паркер Плюс" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в складі обʼєктів житлового, офісного, торгово-розважального та соціально-культурного призначення з надземним та підземним паркінгами на вул. Артема, 24-а у Шевченківському районі м. Києва"; 2) визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладеного 07.02.2011 між Відповідачами щодо земельної ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, місце розташування: вул. Січових Стрільців, 24-а (на час укладання вул. Артема, 24-а) у Шевченківському районі м.Києва; 3) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Відповідача-1 на земельну ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 8000000000:91:151:0019, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 24-а за Відповідачем-1 за первісним позовом.
4. В обґрунтування позовних вимог Третя особа з самостійними вимогами зазначає, що Відповідач-2 не мав повноважень щодо передачі в оренду або продажу спірної земельної ділянки, оскільки вказана земельна ділянка перебувала в складі земель оборони та в постійному користуванні Міністерства оборони України. Крім того, на момент прийняття спірного рішення від 28.12.2010 будь-якого права власності Відповідача-1 на будь-яке нерухоме майно на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Артема, 24-а, зареєстровано не було, що не дозволяло зробити висновок про його наявність, а, отже, і передавати земельну ділянку в оренду або власність, посилаючись на перехід права власності на майно.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Позовні вимоги Третьої особи з самостійними вимогами задоволено повністю.
6. Рішення суду мотивовано тим, що оскільки Позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів рішенням № 521/53333 від 28.12.2010 та договором купівлі-продажу 07.02.2011, тому первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
6.1. Задовольняючи позовні вимоги Третьої особи з самостійними вимогами, суд виходив з того, що під час розгляду справи №6/565 Київським апеляційним господарським судом встановлено, що будівлі та споруди військового містечка №43, а також земельна ділянка військового містечка №43 перебувають на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. Оскільки факту відмови Міністерства оборони України чи Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України від спірної земельної ділянки не встановлено, тому наявні підстави для визнання незаконним, недійним та скасування спірного рішення Відповідача-2 від 28.12.2010 та договору купівлі - продажу від 07.02.2011.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 скасовано в частині задоволення позовних вимог Третьої особи з самостійними вимогами та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Третьої особи з самостійними вимогами відмовлено повністю. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 залишено без змін.
8. Постанова суду мотивована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі № 11/315 визнано право власності Відповідача-1 на майновий комплекс загальною площею 3 009,00 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, будинок № 24-а; рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності за Відповідачем-1 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009. Договір купівлі-продажу №137452 від 14.07.2009, за яким Відповідач-1 придбав нерухоме майно загальною площею 3 009,00 м2 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі № 11/315 в частині визнання права власності за Відповідачем-1 на вказаний обʼєкт нерухомого майна, є чинними. Третьою особою з самостійними вимогами не доведено, що на момент прийняття Відповідачем-2 рішення від 28.12.2010 на спірній земельній ділянці були розташовані обʼєкти нерухомого майна, які належали б Третій особі з самостійними вимогами або Міністерству оборони України, а спірна земельна ділянка перебувала б у користуванні або власності Третьої особи з самостійними вимогами чи Міністерства оборони України чи належала б до земель оборони.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Третя особа з самостійними вимогами подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати в частині скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позовних вимог Третьої особи з самостійними вимогами, а рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Третьої особи з самостійними вимогами залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи Третьої особи з самостійними вимогами, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
10. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання законності рішення Відповідача-2 за первісним позовом від 28.12.2010, не взяв до уваги норми статей 116, 122, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
11. Суд апеляційної інстанції в порушення статей 14, 269 ГПК України дослідив докази, які не стосуються фактів, щодо яких Третьою особою з самостійними вимогами обґрунтовано позовні вимоги, зокрема, суд, пославшись на рішення господарських судів у справі №11/315 та обставини, які встановлені цим рішенням, не взяв до уваги, що ці обставини не стосуються спору у даній справі.
12. Апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку, що вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 20.10.2010 у справі №1-1081/2010 не є обовʼязковим в розумінні частини 6 статті 75 ГПК України. Такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки зазначений доказ в сукупності з іншими доказами дає змогу дійти висновку щодо порушення Відповідачем-2 законодавства при прийнятті спірного рішення від 28.12.2010.
13. Суд першої інстанції, на відміну від апеляційного господарського суду, пославшись на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 у справі №6/565, дійшов вірного висновку, що обставини, встановлені у справі №6/565, мають значення для розгляду даної справи в силу частини 4 статті 75 ГПК України.
14. Судом апеляційної інстанції не зазначено мотивів прийняття або відхилення деяких аргументів, викладених Третьою особою-1 за первісним позовом у відзиві на апеляційні скарги, а саме щодо одночасної передачі в оренду та продажу земельної ділянки згідно спірного рішення від 28.12.2010, щодо неможливості застосування положень статті 120 ЗК України при наданні земельної ділянки, щодо декількох обставин, встановлених постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 у справі №6/565.
Позиція Відповідачів у відзиві на касаційну скаргу
15. Твердження скаржника, що судом апеляційної інстанції порушено положення частини 4 статті 75 ГПК України спростовується частиною 7 статті 75 ГПК України та відповідними матеріалами справи.
16. Посилання скаржника, що апеляційним господарським судом порушено вимоги частини 3 статті 282 ГПК України, оскільки не всі аргументи, викладені скаржником у відзиві на апеляційну скаргу знайшли своє відображення у оскаржуваній постанові, спростовується тим, що, як слідує з рішень Європейського суду з прав людини справа "Серявін та інші проти України" та "Трофимчук проти України", хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобовʼязує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
17. Суд апеляційної інстанції вірно відхилив вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 20.10.2010 у справі №1-1081/2010, оскільки предметом спору у даній справі не є вимоги про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.
18. Апеляційним господарським судом правильно встановлено дійсного власника будівель на спірній земельній ділянці та зроблено висновок, що право цього власника на земельну ділянку, в такому випадку, виникло автоматично в силу закону.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
19. Позивач, Треті особи-1, 2, 3, 4 та прокурор відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
20. Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
21. Як зазначено судом першої та апеляційної інстанцій, під час розгляду справи №6/565 Київським апеляційним господарським судом у постанові від 15.06.2010 встановлено, що на час розгляду справи відповідно до довідок Київського квартирно-експлуатаційного управління № 303/25-1844 від 16.07.2009 та № 303/25-1843 від 16.07.2009 будівлі та споруди військового містечка №43 та земельна ділянка військового містечка №43 перебували на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.