1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


24 квітня 2019 року

м. Київ


справа № 445/1476/17

провадження № 61-35948св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Крата В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,


учасники справи:

позивач 1 - ОСОБА_1,

позивач 2 - ОСОБА_2,

представник позивача 1 та позивача 2 - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

представник відповідача - ОСОБА_5,

третя особа - Служба у справах дітей Золочівської районної державної адміністрації Львівської області,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Золочівського районного суду Львівської області у складі судді Кіпчарського О. М. від 14 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О. від 26 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:


Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У вересні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з указаним позовом до ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах дітей Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, у якому просили визначити способи їх участі у вихованні онуки ОСОБА_7, встановивши спілкування та спільний відпочинок два рази в місяць, протягом вихідних днів підряд - суботи та неділі з 18.00 год. пʼятниці по 21.00 год. неділі з відвідуванням їх місця проживання, а також зобовʼязати ОСОБА_4 не чинити їм перешкод у спілкуванні та спільному відпочинку з онукою ОСОБА_7


Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 являються дідом та бабою неповнолітньої онуки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачі вказували, що їхній син ОСОБА_8, який є батьком неповнолітньої ОСОБА_7, постійно проживає за межами території України, а онука проживає разом зі своєю матірʼю ОСОБА_4 у м. Золочеві Львівської області. Посилаючись на те, що позивачі бажають приймати участь у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_7, однак відповідач чинить їм у цьому перешкоди та не дає можливості безперешкодно бачитись з онукою, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили задовольнити позовні вимоги.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року позов задоволено частково. Визначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні онуки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання їм можливості безперешкодно бачитись, спілкуватись та спільно проводити час з онукою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, без присутності її матері ОСОБА_4 чи будь-якої іншої особи, кожної першої суботи календарного місяця у період з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин та кожної третьої неділі календарного місяця в період з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, поза межами місця постійного проживання неповнолітньої ОСОБА_7Зобовʼязано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкуванні та спільному проведенні часу з онукою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що баба та дід є родичами дитини, а батьки, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання онуків.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Львівської області у від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишено без задоволення, рішення Золочівського районного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 445/1476/17 із Золочівського районного суду Львівської області.


Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах дітей Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, про визначення способу участі у вихованні внуки, призначено до розгляду.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що позивачами не було доведено факту неможливості реалізації ними передбачених статтею 257 СК України прав на спілкування та участь у вихованні онуки; судами попередніх інстанцій не враховано, що для розгляду заявлених позовних вимог відповідно до вимог часини пʼятої статті 19 СК України орган опіки та піклування повинен надати письмовий висновок щодо розвʼязання спору.


Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась ОСОБА_7, батьками якої є ОСОБА_8 та ОСОБА_9

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються дідом та бабою неповнолітньої онуки ОСОБА_7

Син позивачів ОСОБА_8, який є батьком неповнолітньої ОСОБА_7, постійно проживає за межами території України, а онука проживає разом із своєю матірʼю ОСОБА_4 у м. Золочеві Львівської області.

З часу перебування сина за межами України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості вільно спілкуватись без часового обмеження з онукою ОСОБА_7

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.



................
Перейти до повного тексту