1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


24 квітня 2019 року

м. Київ


справа № 675/1536/17

провадження № 61-44268св18


Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Христівська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області, ОСОБА_5,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року у складі головуючого-судді Демчука П. В. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 15 серпня 2018 року у складі суддів: Пєнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Христівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай).


На обґрунтування заяви зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_6, яка на день смерті проживала в будинку АДРЕСА_1, після смерті якої відкрилася спадщина на земельну частку (пай). Спадкоємцем ОСОБА_6 був її рідний брат ОСОБА_7 (батько позивача), який вступив в управління спадковим майно, але за життя не оформив своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.


Посилаючись на те, що вона є спадкоємцем свого батька за законом, який прийняв спадщину після смерті своєї сестри, однак позбавлена можливості оформити спадщину через втрату правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), ОСОБА_4 просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай).


Судом першої інстанції 13 грудня 2017 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_5


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.


Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю позовних вимог, оскільки позивачем на їх підтвердження не надано доказів того, що ОСОБА_6 за життя склала заповіт на користь батька позивача ОСОБА_7, проте матеріалами справи підтверджено, що спадкоємцем ОСОБА_6 був її чоловік ОСОБА_8, який як спадкоємець першої черги прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 15 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.


Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, проте зазначив про помилкове застосування судом норм ЦК України 2004 року, а не ЦК УРСР, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин.


Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів


У вересні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.


Касаційна скарга мотивована тим, що судами належним чином не перевірено існування заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_6 на користь батька позивача ОСОБА_7; не надано належної правової оцінки факту вибуття ОСОБА_8 до Російської Федерації та складання ним заповіту на користь ОСОБА_5, унаслідок чого допущено неповноту зʼясування обставин справи, що призвело до передчасного й необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.


Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.


Відзиву на касаційну скаргу не надходило.


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду.


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.


Фактичні обставини справи


Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6


За життя ОСОБА_6 отримала сертифікат серії НОМЕР_1 на земельну частку (пай) із земель, що перебували у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Світанок" розміром 4,45 умовні кадастрові гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).


Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_8, який вчасно звернувся до Ізяславської державної нотаріальної контори та 20 травня 1999 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з жилого будинку та земельних ділянок.


................
Перейти до повного тексту