ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1292/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Сулім В.В., Коротун О.М.) про закриття апеляційного провадження у справі №911/1292/18
за позовом Приватного підприємства "ЕЛІНГ-КАМС"
до Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області
про зобовʼязання вчинити дії,
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. У червні 2018 року Приватне підприємство "ЕЛІНГ-КАМС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області (далі - відповідач) про зобовʼязання вчинити дії.
Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2018 позов задоволено повністю. Визнано за Приватним підприємством "ЕЛІНГ-КАМС" право власності на земельну ділянку площею 73,3162 га, кадастровий номер 3224284400:001:007:0704, землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та дворів, в адміністративних межах Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області, що знаходиться за адресою: Київська обл., Ставищенський район, с. Любча, пров. Вишневий, 12-А.
2.1. Мотивуючи вказане рішення, суд першої інстанції посилаючись на приписи ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України зазначив, що позивач є власником нежитлової будівлі, Б, площею 803,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Ставищенський район, с. Любча, пров. Вишневий, 12-А, а відтак набув права власності на земельну ділянку.
3. Не погодившись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищевказане рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали, постановленої судом апеляційної інстанції
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі №911/1292/18.
4.1. Обгрунтовуючи постановлену ухвалу, апеляційний суд вказав, що за змістом статті 53 ГПК України вступ прокурора у справу допускається лише до початку розгляду справи по суті судом першої інстанції в разі відкриття провадження за позовом іншої особи. Натомість прокурор у справі під час розгляду господарським судом Київської області і винесення оскаржуваного рішення у справу №911/1292/18 не вступав, учасником справи не був, а тому прокурор не має особливого статусу і не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з апеляційною скаргою про перегляд рішення суду у справі №911/1292/18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, перший заступник прокурора Київської області подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
6. Оскаржувану ухвалу судом апеляційної інстанції прийнято із порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та неправильним застосуванням норм матеріального права - ст.ст. 129, 131-1 Конституції України, ст.ст. 4, 53, 55 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
6.1. Суд апеляційної інстанції допустив довільне трактування положень ч. 3 ст. 53 ГПК України та не взяв до уваги, що у вказаній статті, окрім іншого, також передбачено, що подання апеляційної або касаційної скарги є однією із форм вступу прокурора у справу і реалізації цієї форми представницької діяльності не повинна передувати обовʼязкова участь прокурора у розгляді справи по суті судом першої інстанції. У звʼязку з цим, суд дійшов незаконного висновку, що вступ прокурора у справу за позовом іншої особи допускається лише до початку розгляду.
6.2. Судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про закриття апеляційного провадження не взято до уваги той факт, що вступ прокурора у справу та ініціювання перегляду судових рішень є окремими формами представницької діяльності прокурора, і при вирішенні питання щодо підстав застосування представницьких повноважень прокурор обирає ту форму представницької діяльності, яка є найбільш ефективною для забезпечення реагування на незаконні судові рішення, що зачіпають інтереси держави.
6.3. Крім того, скаржник вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 910/24431/16 та у справі № 916/1538/16.
6.4. На думку прокурора, безпідставним закриттям апеляційного провадження, суд позбавив прокурора права на апеляційне оскарження незаконного судового рішення, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечення якого гарантоване п, 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України.
Позиція сторін у справі
7. Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що в силу приписів ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів заявника і висновків суду апеляційної інстанції
8. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, яка постановлена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
9. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
10. Як зазначалось вище, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 подано першим заступником прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
11. За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
12. Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
13. Верховний Суд зауважує, що передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі в будь-якій із пʼяти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосубʼєктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
14. На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обовʼязки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
15. В силу положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
16. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
17. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".