ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/11364/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (Михальська Ю.Б., Разіна Т.І., Тищенко А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 (Маринченко Я.В.) у справі № 910/11364/17
за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", третя особа Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про звернення стягнення на предмет іпотеки
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Національний банк України (далі - Позивач) звернувся в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (далі - Відповідач), третя особа Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (далі - Третя особа) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Третьою особою не виконано належним чином умови укладених із Позивачем кредитних договорів №61/09 від 29.12.2009 та №12/09/5 від 13.05.2014 в частині повернення наданих кредитних коштів, у звʼязку з чим, у Третьої особи утворилася заборгованість по поверненню кредитних коштів, що станом на 16.05.2017 становить 3 013 577 808,21 грн. На підставі іпотечного договору від 29.12.2009 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості за кредитними договорами, проте, оскільки заборгованість погашена не була, Позивач просить звернути стягнення на передане Відповідачем в іпотеку майно, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною в сумі 1 415 900,00 грн для подальшої реалізації предмету іпотеки у межах процедури виконавчого провадження.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 позов задоволено.
3.1. В рахунок погашення заборгованості Третьої особи в сумі 3 013 577 808,21 грн, з яких: 800 000 000,00 грн заборгованості за кредитом, 77 654 794,51 грн заборгованості за процентами, 30 000,00 грн штрафу за кредитним договором №61/09 від 29.12.2009 та 2 000 000 000,00 грн заборгованості за кредитом, 135 863 013,70 грн заборгованості за процентами, 30 000,00 грн штрафу за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014, звернуто стягнення на користь Позивача на предмет іпотеки - нерухоме майно, що належить Відповідачу, а саме: гуртово-роздрібна база, загальною площею 563,0 м2, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Гірника, буд. 1, та складається з: адміністративний будинок (літера А1) площею - 209,5 м2, холодильне відділення (літера А2) площею - 112,7 м2, будинок товарознавців (літера АЗ) площею - 41,7 м2, магазин (літера А4) площею - 102,9 м2, склад (літера А5) площею - 91,8 м2, прохідна (літера Б) площею - 4,4 м2, ворота (№1) площею - 11,0 м2, огорожа (№3) площею - 27,9 м2, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субʼєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
4. Рішення суду мотивовано тим, що Позивачем доведено прострочення кредитних зобовʼязань Третьої особи та настання підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, водночас, доказів сплати боргу не надано. Оскільки висновок ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" про оцінку спірного нерухомого майна, наданий Позивачем, не прийнятий судом до уваги як належний та допустимий доказ, а призначена ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 та від 01.03.2018 експертиза проведена не була з підстав неоплати її Відповідачем, суд, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №235/3619/15-у, дійшов висновку, що сторони при виконанні даного судового рішення в межах процедури виконавчого провадження не позбавлені права здійснити оцінку ринкової вартості предмета іпотеки та реалізувати спірне майно за результатом оцінки, проведеної державним виконавцем в ході виконання рішення суду.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Докази надані Позивачем, зокрема, звіти про оцінку нерухомості на підтвердження заявлених сум, як показник початкової вартості, що вимагається статтею 43 Закону України "Про іпотеку", є хибними, необґрунтованими та незаконними.
8. Судом першої інстанції не дотримано вимог пункту 1 частини 5 статті 238 ГПК України, оскільки в абзаці 1 резолютивної частини рішення вказано лише, що позов задоволено, тоді як у резолютивній частині рішення має бути зазначено чи задовольняється позов повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
9. Задовольнивши позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та не вказавши визначення вартості майна на стадії судового розгляду, суд першої інстанції фактично перекваліфікував позовну вимогу з матеріально-правової у нематеріально-правову, що свідчить про вихід суду за рамки позовних вимог і, як наслідок, судом невірно розподілено судовий збір.
10. Судом неправомірно відмовлено у розгляді та задоволенні клопотання Відповідача про долучення до матеріалів справи здійсненого на замовлення Відповідача звіту про оцінку майна, за якою визначено вартісну оцінку спірного майна в сумі 5 911 500,00 грн і цей звіт спростовує вартість майна, визначеного у звіті про оцінку майна, наданого Позивачем.
11. Судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, статті 2, 5, 13, 14, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 99, 236, 237 ГПК України, невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 526, 530, 572, 589, 590, 612, 1049, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закони України "Про іпотеку", "Про судовий збір".
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
12. Скаржником подано додаткові документи (звіти про оцінку майна та про незалежну оцінку, а також рецензію на звіт) поза межами підготовчого засідання без клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів, чим порушено норми процесуального права.
13. Судами обґрунтовано враховано правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2018 у справі №235/3619/15-ц.
14. Скаржником не враховано, що позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за статтею 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
15. Третя особа відзив на касаційну скаргу не надала, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
Інші документи у справі
16. Відповідач надав відповідь на відзив Позивача, проте Суд зазначає, що подання відповіді на відзив, що передбачено статтею 184 ГПК України, здійснюється учасниками справи під час підготовчого засідання в суді першої інстанції. В суді касаційної інстанції підготовче засідання не здійснюється, а порядок розгляду касаційної скарги визначений статтею 301 ГПК України відповідно до якої, суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріалами справи доведено наявність у Третьої особи за кредитними договорами №61/09 від 29.12.2009 та №12/09/5 від 13.05.2014 прострочення кредитних зобовʼязань перед Позивачем та настання підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29.12.2009, при цьому, доказів сплати боргу учасниками процесу не надано.
18. Згідно з пунктом 9 іпотечного договору вартість предмета іпотеки складає 5 700 282,00 грн (без врахування ПДВ).
Пунктом 15.8.1 іпотечного договору визначено, що з метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель (Позивач) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовʼязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
19. Суди першої та апеляційної інстанції дослідили, що на замовлення Позивача з метою визначення вартості заставного майна субʼєктом оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон", проведено оцінку спірного майна і, згідно з даним висновком, станом на 20.02.2017 ринкова вартість обʼєкту оцінки спірного майна становить (без ПДВ) 1 415 900,00 грн.
20. Водночас, Відповідач проти визначеної цим висновком вартості рухомого майна заперечував, посилаючись на те, що така вартість визначена без обстеження обʼєкту оцінки на відповідність технічних характеристик оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього, оскільки оцінювачу не було надано доступу до спірного майна, про що експертом зазначено у вказаному звіті.
21. У звʼязку з наведеним, сторони просили призначити судову експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо визначення ринкової вартості предмета іпотеки.
22. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 та 01.03.2018 у справі призначалися судові експертизи, на вирішення яких було поставлено питання щодо визначення ринкової вартості предмета іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009. Проте, судові експертизи проведені не були у звʼязку з несплатою Відповідачем вартості проведення судових експертиз.
23. При цьому, судом першої інстанції не прийнято наданий Позивачем висновок ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" про оцінку спірного нерухомого майна, в якості доказу вартості майна, оскільки експертом проведено оцінку вартості спірного майна виключно за документами, без дослідження обʼєкту нерухомості в натурі, крім того, документи, які були надані експерту та підлягали дослідженню, виконані станом на момент укладення між сторонами іпотечного договору, що наразі можуть бути неактуальними у звʼязку зі зміною стану обʼєкта.
24. Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).