ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2589/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого обʼєднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.) у справі № 910/2589/17
за позовом Міністерства інфраструктури України
до: 1) Державного територіально-галузевого обʼєднання "Південно-Західна залізниця", 2) Акціонерного товариства "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст"
про стягнення 110 000 доларів США та зобовʼязання вчинити дії,
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Державного територіально-галузевого обʼєднання "Південно-Західна залізниця"
до Акціонерного товариства "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Кабінет Міністрів України, 2) Міністерство інфраструктури України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст"
про стягнення 110 000 доларів США,
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. В лютому 2016 року Міністерство інфраструктури України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого обʼєднання "Південно-Західна залізниця" (далі - відповідач 1) та Акціонерного товариства "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) (далі - відповідач 2) про стягнення з відповідача 2 в дохід Державного бюджету України пені у розмірі 110 000 доларів США, що становить 2 880 108 грн, та зобовʼязання відповідача 1 вжити заходів для виконання відповідачем 2 умов договору підряду на виконання будівельних робіт від 14.11.2004 № ПЗ/ДН-6-0415.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем 2 умов Договору підряду.
2. Крім того, Державним територіально-галузевим обʼєднанням "Південно-Західна залізниця" (третя особа з самостійними вимогами щодо предмету спору) подано в Господарський суд міста Києва позов до Акціонерного товариства "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) про стягнення пені у розмірі 110 000 доларів США, що становить 2 880 108 грн за несвоєчасне виконання умов договору підряду на виконання будівельних робіт № ПЗ/ДН-6-0415 від 14.11.2004.
2.1. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконання Акціонерним товариством умов Договору підряду.
3. В ході розгляду даної справи, 20.04.2017 Міністерство інфраструктури України звернулося до суду із заявою про вихід за межі позовних вимог, в якій просило визнати недійсним пункт 13.2 Договору підряду, укладеного між Державним територіально-галузевим обʼєднанням "Південно-Західна залізниця" та Акціонерним товариством "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.), мотивовану невідповідністю вказаного пункту договору вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст рішень, прийнятих судами попередніх інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017, у задоволенні позовних вимог Міністерства інфраструктури України та Державного територіально-галузевого обʼєднання "Південно-Західна залізниця" відмовлено. Визнано недійсним пункт 13.2 Договору підряду № ПЗ/ДН-06-0415 від 14.11.2004.
4.1. Мотивуючи вищевказані рішення, суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність у матеріалах справи належних доказів виконання відповідачем 1 у повному обсязі зобовʼязання, передбаченого пунктом 4.3 Договору підряду в частині перерахування відповідачу 2 авансу в розмірі 60% від договірної ціни та доказів своєчасного повідомлення відповідача 2 про неможливість виконання зазначених зобовʼязань з певних обставин, відповідно до вимог частини 2 статті 538 Цивільного кодексу України, а також враховуючи умови пункту 2.2 Договору підряду, згідно з яким у разі прострочення замовником виконання його зобовʼязань за цим договором строк завершення робіт може бути подовжений Генеральним підрядником на його власний розсуд на той самий строк, на який замовник прострочив виконання своїх зобовʼязань.
Крім того, господарські суди дійшли висновку, що пункт 13.2 Договору підряду суперечить пункту 2 частини другої статті 6 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, частині другій статті 12 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017), з огляду на що визнали недійсним п. 13.2 Договору підряду, вказавши про врахування поданої Міністерством інфраструктури України заяви про вихід за межі позовних вимог.
5. Постановою Верховного Суду від 30.10.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 910/2589/17 скасовано в частині визнання недійсним пункту договору підряду на виконання будівельних робіт від 14.11.2004 № ПЗ/ДН-6-0415. Справу в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. В решті зазначену постанову залишено без змін.
5.1. Мотивуючи вказану постанову, суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний господарський суд не здійснив оцінки усіх обставин справи, доказів та доводів у ній.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 скасовано в частині визнання недійсним пункту договору підряду на виконання будівельних робіт від 14.11.2004 № ПЗ/ДН-6-0415. Заяву Міністерства інфраструктури України про вихід за межі позовних вимог залишено без розгляду.
6.1. Мотивуючи постанову, суд апеляційної інстанції вказав, що враховуючи те, що на момент подання Міністерством інфраструктури України заяви про вихід за межі позовних вимог, в якій воно просило визнати недійсним пункт 13.2 Договору підряду, Господарським судом міста Києва розглядалася справа №910/8797/16 за позовом Міністерства інфраструктури України до Державного територіально-галузевого обʼєднання "Південно-Західна залізниця" та Акціонерного товариства Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш. (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) про визнання недійсними з моменту укладення пунктів 13.1 та 13.2 статті 13 Договору підряду на виконання будівельних робіт № ПЗ/ДН-6-0415 від 14.11.2004, вказана заява Міністерства інфраструктури України про вихід за межі позовних вимог підлягала залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017).
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що заява Міністерства інфраструктури України про вихід за межі позовних вимог підлягала залишенню місцевим господарським судом без розгляду, а тому суд першої інстанції у звʼязку із перебуванням у провадженні Господарського суду міста Києва справи №910/8797/16 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, не міг приймаючи рішення у даній справі надавати оцінку та визнавати вказаний пункт договору недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Державне територіально-галузеве обʼєднання "Південно-Західна залізниця" (відповідач 1) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 в частині визнання недійсним пункту 13.2 Договору підряду № ПЗ/ДН-06-0415 від 14.11.2004 залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача 1, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
8. Апеляційний господарський суд вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги АТ "Догуш Іншаат Ве Тіджарет А.Ш." та необʼєктивно їх оцінив, чим порушив статті 86, 269 ГПК України.
8.1. Судом апеляційної інстанції, всупереч вимогам постанови Верховного Суду від 30.10.2018, не здійснювалась оцінка відповідності п. 13.2 Договору підряду вимогам законодавства, чим порушено приписи ст. 316 ГПК України.
8.2. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми ст.ст. 81, 83 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), зокрема, не взято до уваги, що чинне законодавство не ставить наявність права господарського суду при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині повʼязаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, а також права виходити за межі позовних вимог, в залежність від наявності чи відсутності в провадження судів позовів щодо визнання такого правочину недійсним, а відтак, розгляд питання про визнання недійсним п. 13.2 Договору підряду під час розгляду справи № 910/2589/17 жодним чином не суперечило господарському процесуальному законодавству.
8.3. Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що судом не розглядалась по суті заява Міністерства інфраструктури України про вихід за межі позовних вимог щодо визнання п. 13.2. Договору підряду недійсним. Суд вирішив зазначене питання самостійно у порядку п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України при ухваленні рішення.
8.4. Приймаючи оскаржувану постанову апеляційний суд вдався до самостійного збирання доказів, що є процесуальним порушенням вимог 4 статті 74 ГПК України.
8.5. Посилання апеляційного господарського суду на той факт, що судами всіх інстанцій (загальної юрисдикції) досліджувалось питання відповідності арбітражної угоди вимогам законодавства України, є такими, що не могли бути прийняті до уваги, адже висновки судів у справі № 761/22804/15-ц на розгляд питання дійсності арбітражного застереження, визначеного у п.13.2. Договору підряду, жодним чином впливати не могли.
9. Позивач 26.03.2019 подав відзив на касаційну скаргу, в якому повністю підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.
10. Відповідач 2 також подав відзив на касаційну скаргу, у якій виклав свої заперечення проти її доводів, просив оскаржувану постанову апеляційного суду залишити в силі, наголошуючи на тому, що судами неодноразово надавалась оцінка пункту 13.2 Договору підряд, який скаржник просить визнати недійсним.
11. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що в силу приписів статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
12. В судовому засіданні 24.04.2019 представником скаржника заявлено клопотання про відкладення розгляду справи до розгляду справи № 761/22804/15-ц, яка знаходиться в провадженні Апеляційного суду міста Києва та є повʼязаною з даною справою.
13. Зазначене клопотання колегією суддів відхиляється, як таке, що не узгоджується з вимогами ст. ст. 202, 216 ГПК України.
14. Також представник скаржника заявив клопотання про передачу зазначеної справи на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України з мотивів необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
15. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду визначена частиною другою статті 302 ГПК України, передбачає наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи обʼєднаної палати.
16. Проте, враховуючи, що постановою Верховного Суду від 30.10.2018 у даній справі скасовано судові рішення та направлено її на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав ненадання оцінки усім обставинам справи, та не було викладено висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, суд не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд обʼєднаної палати Касаційного господарського суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
17. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
18. Судами попередніх інстанцій установлено, що 14.11.2004 Державним територіально-галузевим обʼєднанням "Південно-Західна залізниця" як замовником та Акціонерним товариством "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) як генеральним підрядником укладено Договір підряду на виконання будівельних робіт № ПЗ/ДН-6-0415 від 14.11.2004, відповідно до умов якого генеральний підрядник взяв на себе зобовʼязання за завданням замовника виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами у встановлений строк роботи з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві (з 13 по 17 прогони включно) відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник - надати Генеральному підряднику обсяг робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані роботи.
19. Предметом позову Міністерства інфраструктури України та позову третьої особи Державного територіально-галузевого обʼєднання "Південно-Західна залізниця" є, зокрема, стягнення з Акціонерного товариства "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." (Dogus Insaat ve Ticaret A.S.) пені у розмірі 110 000 доларів США, що становить 2 880 108 грн, підставами визначено несвоєчасне виконання умов договору підряду на виконання будівельних робіт № ПЗ/ДН-6-0415 від 14.11.2004.
20. Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог як позивача так і третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору у цій справі.
21. Судові рішення у вказаній частині в касаційному порядку не оскаржуються.
22. Судами попередніх інстанцій було визнано наявність правових підстав для визнання недійсним пункту 13.2 Договору підряду, згідно з яким спори, не вирішені шляхом переговорів, підлягають вирішенню в Міжнародному арбітражному суді м. Цюріх, Швейцарія, у відповідності з його Регламентом.
23. За результатами касаційного перегляду судових рішень у даній справі, постановою Верховного Суду від 30.10.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 910/2589/17 скасовано в частині визнання недійсним пункту договору підряду на виконання будівельних робіт від 14.11.2004 № ПЗ/ДН-6-0415. Справу в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. В решті зазначену постанову залишено без змін.