ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 902/344/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - Фізична особа-підприємець Марценюк Ірина Володимирівна
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альманах-2000"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альманах-2000"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у складі Розізнаної І.В. - головуючого, Василишина А.Р., Мельник О.В. від 22 січня 2019 року та рішення Господарського суду Вінницької області у складі Нешик О.С. від 12 вересня 2018 року
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець Марценюк Ірина Володимирівна (далі - ФОП Марценюк І.В., позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альманах-2000" (далі - ТОВ "Альманах-2000", відповідач) про стягнення 539 506,39 грн. боргу з урахуванням інфляційних втрат та 16 112, 37 грн. 3% річних.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки від 18.04.2016 №1 позивачем 26.04.2016 поставлено відповідачу товар на загальну суму 576 978,45 грн., що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та довіреностями відповідача на отримання матеріальних цінностей, який оплачений останнім лише частково, що призвело до виникнення боргу в сумі 476 978,45 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 січня 2019 року, позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 539 506,39 грн. боргу з урахуванням інфляційних втрат та 16 112, 37 грн. 3% річних.
4. Судові рішення мотивовані тим, що факт поставки позивачем товару за договором підтверджується відповідними первинними документами, які свідчать про прийняття відповідачем товару в повному обсязі та без жодних зауважень щодо кількості та якості. Проте у порушення умов договору та вимог статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України відповідачем у повному обсязі та у встановлений строк отриманий товар не оплачений.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
6. Надані позивачем у підтвердження факту поставки товару документи мають недоліки оформлення, зокрема не містять посилань на укладений між сторонами договір, підписані неуповноваженою особою відповідача, відображають некоректне найменування та кількість продукції, що постачається, а отже оскаржувані рішення прийняті з порушенням статей 86, 236, 237 ГПК України, оскільки суди здійснили неправильну оцінку зібраних у справі доказів, тому такі судові рішення не відповідають критерію обгрунтованості.
7. Судом першої інстанції безпідставно не допущено до участі в судовому засіданні адвоката відповідача, який мав належні докази у підтвердження його повноважень, як представника, чим порушено приписи статті 60 ГПК України та процесуальні права відповідача.
Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу
8. Документи, що підтверджують факт поставки товару містять усі необхідні реквізити, які ідентифікують їх як первинні документи в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а отже є належними доказами у справі.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
9. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.