ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2757/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.
за участю представників:
скаржник (представник ПАТ "Укрнафта") - Сєров Є.І. (дов. №01/01/07-666д від 06.11.2018)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2018
(Суддя - Борисенко І.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019
(Колегія суддів у складі: Пашкіна С.А. - головуючий, Калатай Н.Ф., Буравльов С.І.)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія феросплавів"
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи",
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"
про визнання недійсним договору поруки, -
ВСТАНОВИВ:
1. Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі в тексті - Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія феросплавів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи", третя особа ТОВ "Інтребізнесконсалт" про визнання недійсним Договору поруки від 01.08.2014 №01-08-2014/2.
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої і апеляційної інстанції ухвалених за наслідками розгляду позову
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір поруки від 01.08.2014 №01-08-2014/2 суперечить ст. 553 ЦК України. Також Позивач зазначив, що укладення угоди з метою обходу арбітражної угоди, що міститься у контракті порушує охоронюваний законом інтерес Позивача, що міститься у контракті, а тому, відповідно до ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України договір поруки від 01.08.2014 №01-08-2014/2 підлягає визнанню недійсним.
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2018, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".
4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:
4.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.12.2013 між ПАТ "Укрнафта" та ТОВ "Індустрія Феросплавів" було укладено Контракт №309/2013 (далі також - Контракт), згідно з п. 1.1 якого ПАТ "Укрнафта" (Постачальник) зобовʼязалось поставити, а ТОВ "Індустрія Феросплавів" (Покупець) зобовʼязалось прийняти та оплатити феросплави (далі - Товар) на умовах попередньої оплати в російських рублях та надання рознарядки з зазначенням, серед іншого, вантажоотримувача та станції прикордонного переходу.
4.2. 01 серпня 2014 року між ТОВ "Транспортні автоматизовані системи" та ТОВ "Індустрія феросплавів" укладено Договір поруки № 01-08-2014/2.
4.3. Судами встановлено, що відповідно п. 1.1. Договору поруки, Поручитель зобовʼязується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобовʼязань ПАТ "Укрнафта" (надалі - Боржник), які виникли відповідно Контракту №309/2013 від 11 грудня 2013 року, який було укладено між Кредитором та Боржником (надалі Основний договір), в тому числі: щодо відшкодування основного боргу, щодо прострочення зобовʼязань, щодо невиконання зобовʼязань по сплаті 3% річних від простроченої суми, а також суми боргу з урахуванням індексу інфляції, щодо сплати неустойки, щодо відшкодування понесених Кредитором збитків або упущеної вигоди.
4.4. Відповідно до п.2.1. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обовʼязків Боржником за Основним Контрактом і відповідно до п. 1.1. цього Договору поруки в сумі, що дорівнює 10 000 (десять тисяч) доларів США.
4.5. Згідно до п. 4.9 Контракту у випадку не поставки товару на суму отриманої попередньої оплати Постачальник гарантує повернення цієї суми Покупцю на його поточний рахунок не пізніше 60-го дня від дати останньої здійсненої попередньої оплати за цим Контрактом і надання відповідного письмової вимоги Покупця.
4.6. Суди попередніх інстанцій за наслідками дослідження зібраних доказів у справі дійшли до висновку, що Позивачем не були доведені обставини, які б підтверджували невідповідність договору діючим нормам законодавства, натомість сторонами договору поруки при його укладенні жодних норм чинного законодавства порушено не було, доказів іншого позивачем не надано, відповідно відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
5. До Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшла касаційна скарга у якій Позивач просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, визнати недійсним договір поруки № 01-08-2014/2 від 01.08.2014.
6. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову Позивач у касаційній скарзі наводить наступні доводи:
6.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. 553 ЦК України.
6.2. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст. 524 ЦК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. До Верховного Суду не надходили відзиви на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
8. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/2757/17 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у вказаній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на 17 квітня 2019 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
9. Заслухавши 17.04.2019 у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представника Позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.
10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
11. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Щодо доводів касаційної скарги викладених в підпунктах 6.1., 6.2 пункту 6 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.