ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 907/68/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Кушніра І. В., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті"
представник позивача - Радченко О. В., адвокат Макаренко М. Д., адвокат
відповідач-1 - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк"
представник відповідача-1 - Коворотний М. А., адвокат
відповідач-2 - Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області
представник відповідача-2 - не зʼявився
третя особа-1 - Пилипецька сільська рада
представник третьої особи-1 - не зʼявився
третя особа-2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
представник третьої особи-2 - Костюченко І. В., адвокат
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 (головуючий суддя Дубник О. П., судді Зварич О. В., Скрипчук О. С.) у справі Господарського суду Закарпатської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Пилипецької сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права власності на земельну ділянку та зобовʼязання вчинити певні дії,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 16.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті" (далі - Позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" (далі - Відповідач-1, Банк), третя особа - Реєстраційна служба Міжгірського районного управління юстиції, третя особа - Пилипецька сільська рада (далі - Третя особа-1, Рада) з позовом про визнання за Позивачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485201:01:001:0024 площею 1 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування обʼєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, землі комерційного призначення - обслуговування туристичного комплексу, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, ур. Шипіт лазок; зобовʼязання Реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції вчинити дії щодо внесення відповідного запису до державного реєстру щодо реєстрації прав власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485201:01:001:0024 площею 1 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, ур. Шипіт лазок.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач набув право власності на обʼєкт нерухомого майна - нижню станцію з канатно-крісельною дорогою та верхню станцію гірськолижного витягу, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2122485201:01:001:0024, цільове призначення для будівництва та обслуговування обʼєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, землі комерційного призначення - обслуговування туристичного комплексу площею 1 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, ур. Шипіт лазок, отже має право на реєстрацію за собою цієї земельної ділянки відповідно до статей 120, 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. 01.06.2018 рішенням Господарського суду Закарпатської області (суддя Йосипчук О. С.) позов задоволено повністю; визнано за Позивачем право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485201:01:001:0024 площею 1 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування обʼєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, землі комерційного призначення - обслуговування туристичного комплексу, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, ур. Шипіт лазок; зобовʼязано Міжгірську районну державну адміністрацію (далі - Відповідач-2, Адміністрація) вчинити дії щодо внесення відповідного запису до державного реєстру щодо реєстрації прав власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485201:01:001:0024 площею 1 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, ур. Шипіт лазок за Позивачем.
2.2. Рішення суду, з посиланням на статті 120, 125, 126, 141, 143, 152, 193, 202 ЗК України, статті 334, 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункти 2, 6 статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр", частину пʼяту статті 34, статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", мотивоване тим, що при виникненні в іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами, а особа, яка набула права власності на будівлю, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження майна. Судом вказано, що ним застосовано положення земельного та цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та не охоплюються, і не обмежуються правами, наданими Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. 21.12.2018 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відповідача-1 задоволено; рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
3.2. Постанова мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів того, що обʼєкт нерухомості був виставлений на продаж на прилюдних торгах із земельною ділянкою, результати прилюдних торгів не оскаржувались Позивачем, в цій справі такі докази відсутні, сторони не заперечують, що в інформації про лот не було даних щодо кадастрового номера земельної ділянки та її вартість не врахована у вартості лота, який придбав Позивач як переможець торгів, тобто обʼєкт нерухомості продавався без земельної ділянки і ця інформація була доступна Позивачу як учаснику торгів.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 повністю, рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2018 залишити в силі.
5. Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
5.1. 05.03.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа-2, Фонд) подав письмові пояснення на касаційну скаргу та просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 залишити без змін, касаційну скаргу залишити без задоволення.
6. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
6.1. Суд апеляційної інстанції перевищив свої повноваження, не дотримався вимог частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вийшов за межі перегляду справи, оскільки звернення стягнення на передані в іпотеку обʼєкти нерухомості та подальша процедура організації прилюдних торгів не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
6.2. Підставою законного набуття права власності на обʼєкт нерухомого майна стали результати проведених прилюдних торгів на підставі яких Позивач набув право власності на обʼєкт нерухомого майна, а відповідно до частини першої статті 120 ЗК України особа, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
6.3. Суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість твердження щодо наявності підстав для застосування положень статті 120 ЗК України, статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки не взяв до уваги існуючу судову практику, яка підтверджує існування єдиного принципу цілісності земельної ділянки та розташованого на ній обʼєкта нерухомості, а саме рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 29.05.2015 у справі № 725/2392/15-ц (номер провадження 2/725/489/15), ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.11.2015 № 6-27057ск15, рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 у справі № 910/10339/16, рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 18.10.2017 у справі № 701/949/17-ц, рішення Господарського суду Київської області від 27.12.2016 у справі № 911/3489/16, постанову Вищого господарського суду України від 06.04.2010 у справі № 6/147-09, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 2-1366/09, рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 18.11.2008 у справі № 2-3045/2008, рішення Барського районного суду Вінницької області від 18.06.2015 у справі № 125/1182/15-ц.
6.4. Апеляційний господарський суд, неправильно застосувавши норми чинного процесуального закону, дійшов висновку про неправомірність залишення судом першої інстанції без розгляду усного клопотання Третьої особи про застосування строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 161 ГПК України учасники справи повинні викладати клопотання у письмовій формі, а ризик невиконання учасником справи процесуальних дій несе самостійно згідно з вимогами пункту 4 статті 13 ГПК України. При цьому зазначене клопотання заявлене після початку розгляду справи. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування пункту 4 статті 170 ГПК України, залишивши зазначене клопотання без розгляду.
6.5. Враховуючи, що Позивачем було придбано обʼєкт нерухомого майна за результатами проведених прилюдних торгів, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не можуть бути застосовані, оскільки підлягають застосуванню тільки у випадку визнання нікчемними правочинів, укладених банком, тому посилання суду апеляційної інстанції на те, що незастосування цього закону є однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції, є необґрунтованим.
6.6. З цих підстав позовна вимога про зобовʼязання вчинити дії з реєстрації прав власності на земельну ділянку, яка є похідною від вимоги про визнання права власності на земельну ділянку, не задоволена судом апеляційної інстанції.
7. Встановлені судами обставини
7.1. Позивач за результатами аукціону придбав обʼєкт нерухомого майна - нижню станцію з канатно-крісельною дорогою та верхню станцію гірськолижного витягу.
7.2. На підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 964, виданого 15.12.2014, за Позивачем зареєстровано право власності на нижню станцію з канатно-крісельною дорогою та верхню станцію гірськолижного витягу, який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 2122485201:01:001:0024 площею 1,0 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування обʼєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, землі комерційного призначення - обслуговування туристичного комплексу, площею, що знаходиться за адресом: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, урочище Шипіт лазок.
7.3. Поряд з цим, земельна ділянка з кадастровим номером 2122485201:01:001:0024 площею 1,0 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування обʼєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, землі комерційного призначення - обслуговування туристичного комплексу, площею, що знаходиться за адресом: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, урочище Шипіт лазок, на якій розташовано обʼєкт нерухомості Позивача, перебуває у власності Банку з 05.12.2013, згідно з номером запису про право власності 3721764. Спірна земельна ділянка сформована як обʼєкт права, являє собою єдиний окремий масив площею 1,0 га, на якому розташовано нерухоме майно Позивача.