ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2103/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Чумака Ю.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач - селянське (фермерське) господарство "БАРА"
представник позивача - не зʼявився
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області
представник відповідача - не зʼявився
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Борщівська сільська рада Печенізького району Харківської області
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не зʼявився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "БАРА"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду у складі Шевель О.В. - головуючий, Крестьянінов О.О., Фоміна В.О. від 23 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Харківської області у складі Байбак О.І. від 28 серпня 2017 року
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Селянське (фермерське) господарство "Бара" (далі - СФГ "Бара" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру № 2335-СГ від 20.02.2017 про припинення права користування земельною ділянкою, відповідно до якого наказано вважати припиненим право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення площею 29,6700 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 20.06.2001 р., у звʼязку зі смертю користувача земельної ділянки гр. ОСОБА_8.
1.2. Позов обґрунтовано з посиланням на те, що згідно вищевказаним державним актом гр. ОСОБА_8 отримала в постійне користування земельну ділянку. Позивач зазначає, що цією земельною з моменту створення фактично користувалося СФГ "Бара", співзасновником якого і була гр. ОСОБА_8. Після смерті останньої Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видало наказ № 2335-СГ від 20.02.2017 про припинення права користування земельною ділянкою, який СФГ "Бара" вважає незаконним та таким, що суперечить відповідним положенням Земельного кодексу України, та порушують права названого господарства, як фактичного користувача земельної ділянки за державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 20.06.2001.
2. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
2.1. 24.05.2001 на підставі рішення XV сесії III скликання Печенізької районної ради Печенізького району Харківської області гр. ОСОБА_8 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 29,67 гектарів на території Борщівської сільської ради, призначену для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 20.06.2001 серії НОМЕР_1.
2.2. 25.06.2001 було зареєстровано створення СФГ "Бара", засновником та головою якого згідно зі статутом була ОСОБА_8
2.3. Спірна земельна ділянка площею 29,67 гектарів розташована на території Борщівської сільської ради, призначена для ведення селянського (фермерського) господарства, що була надана ОСОБА_8 у постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування землею від 20.06.2001 серії НОМЕР_1 з моменту реєстрації Селянського (фермерського) господарства "Бара" знаходиться у користуванні вказаного господарства та використовується ним для вирощування сільгоспкультур.
2.4. 22.10.2008 до Єдиного державного реєстру внесено запис про держану реєстрацію змін до установчих документів, державним реєстратором зареєстровано нову редакцію статуту СФГ "Бара", згідно з яким власниками та членами названого господарства визначені ОСОБА_8 (голова господарства), ОСОБА_9, ОСОБА_10.
2.5. 19.03.2009 ОСОБА_8 на імʼя якої було видано Державний акт на право постійного користування землею від 20.06.2001 серії НОМЕР_1 померла.
Згідно з новою редакцією статуту Селянського (фермерського) господарства "Бара", затвердженого наказом від 17.05.2017, господарство є власністю громадян ОСОБА_9 (40% частки), ОСОБА_11 (30% частки) та ОСОБА_12 (30% частки).
2.6. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.02.2017 № 2335-СГ "Про припинення права користування земельною ділянкою" припинено право постійного користування спірною земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 20.06.2001, у звʼязку зі смертю користувача земельної ділянки гр. ОСОБА_8
2.7. Селянське (фермерське) господарство "Бара" вважає дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо винесення вищевказаного наказу такими, що суперечать вимогам ст. 92, 116, 141 Земельного кодексу України, ст. 2, 9, 10 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", оскільки на думку позивача, затверджуючи вищевказаний наказ, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області порушило його права як фактичного землекористувача земельної ділянки, отриманої згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 20.06.2001.
3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3.1. Рішенням господарського суду Харківської області від 28.08.2017 у задоволенні позову відмовлено.
3.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване непідтвердженістю факту набуття позивачем у встановленому законом порядку права постійного користування спірною земельною ділянкою.
3.3. Місцевий суд зазначив, що саме по собі створення селянського (фермерського) господарства у відповідності до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" не засвідчує факт безпосереднього користування цим господарством земельною ділянкою, переданої в користування його засновнику, та не виключає можливості її використання безпосередньо засновником, як користувачем, на свій власний розсуд.
3.4. Водночас, позивачем не доведено, що ОСОБА_8 передавала господарству в користування спірну земельну ділянку, тому право постійного користування землею припинилося, у звʼязку зі смертю користувача земельної ділянки - ОСОБА_8
3.5. Крім того, місцевий суд відзначив, що:
- СФГ "Бара" не надано жодного доказу (акту приймання-передачі або іншого документу), який би свідчив про те, що ОСОБА_8 дійсно передала до складу майна господарства право користування земельною ділянкою, так само як і документів, які б могли засвідчити той факт, що це господарство є законним землекористувачем земельної ділянки та в нього наявний правовстановлюючий документ на таку земельну ділянку;
- позивачем не надано суду доказів сплати СФГ "Бара" земельного податку за користування земельною ділянкою протягом 16 років, доказів вирощування сільгоспкультур (в т.ч. засівання, збирання), проведення інших сільськогосподарських робіт на цій земельній ділянці безпосередньо позивачем, тощо.
3.6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2017 залишено без змін.
Апеляційний господасрький суд погодився з висновками місцевого суду та, окрім того, зазначив, що після створення селянського (фермерського) господарства на базі відповідної земельної ділянки право постійного користування даною ділянкою залишається повʼязаним із особою користувача, якому видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, оскільки лише даному користувачеві та відповідному органу місцевого самоврядування (а не фермерському господарству як юридичній особі) законом надано право на передання такої ділянки іншим особам у тимчасове користування
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Не погоджуючись із прийнятими у справі рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій останній просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
5.Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
5.1. Скаржник обґрунтовує свої доводи касаційної скарги наступним:
- судом невірно застосовано норми Земельного кодексу України та Закону України "Про (селянське) фермерське господарство". Скаржник зазначає, що створення селянського (фермерського) господарства та набуття ним статусу юридичної особи можливе лише після отримання Державного акта на право постійного користування землею, що свідчить про те, що земельна ділянка, яка отримувалась ОСОБА_8 саме для створення фермерського господарства виключає її використання саме користувачем, адже з моменту отримання Державного акту на право постійного користування землею, ОСОБА_8 зобовʼязана була на підставі цього акту зареєструвати фермерське господарство, як юридичну особу. В свою чергу, чинне на час створення фермерського господарства "Бара" законодавство не передбачало обовʼязку переоформлювати державний акт на імʼя фермерського господарства.
- судами не враховано, що Земельний кодекс України не наділяє Головне управління Держгеокадастру у Харківській області правом припинення постійного користування землею. При цьому, норми Земельного кодексу не передбачають такої підстави для припинення права користування, як смерть фізичної особи, на чиє імʼя було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.
6. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області своїм правом на подання відзиву не скористалось.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
7.1. Відповідно до частини 1 статті 50 Земельного кодексу України ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.
7.2. За змістом статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які обʼєдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.
7.3. Згідно з частиною 5 цієї норми на імʼя голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.
За змістом статті 7 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
7.4. Частинами 1 і 3 статті 23 Земельного кодексу України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
7.5. За змістом частин 1 і 3 статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.
7.6. 01.08.2003 набрав чинності Закон України від 19.06.2003 № 973-ІV "Про фермерське господарство", за змістом статті 2 якого відносини, повʼязані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
7.7. Статтею 7 цього Закону передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.