ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1352/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч"
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Лилак Т.Д.)
від 11.10.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Руденко М.А.; судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
від 29.01.2019
у справі №911/1352/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільсортнасіннєовоч"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області
про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,
за участю представників учасників справи:
позивача - не зʼявився;
відповідача - Спис О.І., ОСОБА_1.;
третьої особи - не зʼявився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватне акціонерне товариство ПАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" (далі - ПАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільсортнасіннєовоч" (далі - ТОВ "Бориспільсортнасіннєовоч") про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.04.2003, який укладений сторонами спору, та застосування наслідків недійсності правочину.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 11.04.2003 укладений в суперечності з встановленими цілями його діяльності; невідповідністю цього договору вимогам закону. в розумінні Цивільного кодексу УРСР (статей 48, 50, 59), що діяв у період підписання договору, а саме невідповідності ціни продажу реальній вартості обʼєкта, порушення статуту в частині перевищення повноважень головою правління (продаж майна, вартість якого перевищує 10% статутного капіталу, без згоди правління, спостережної ради та без згоди регіонального відділення фонду державного майна, який володіє 25 % акцій).
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2017, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю з посиланням на закінчення позовної давності для предʼявлення цього позову.
2.2. Постановою Верховною Суду від 05.06.2018 рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
2.3. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019, у позові відмовлено.
2.4. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
-статутом Відкритого акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч", який затверджений загальними зборами акціонерів товариства № 1 від 12.03.1999 визначено, що товариство засноване регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області і організацією орендарів "Сортнасіннєовоч" шляхом перетворення Бориспільського орендного підприємства "Сортнасіннєовоч" у відкрите акціонерне товариство "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" № 290/96-ВР від 10.07.1996, та Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" № 57-93 від 20.05.1993;
-згідно з пунктами 3.3, 3.4, 3.7 статуту майно товариства складається з основних засобів та оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображена в балансі товариства. Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації та має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим способом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому статуту;
-пунктами 4.1, 4.2 статуту визначено, що статутний фонд товариства становить 4 064 151,00 грн., який поділений на 16 256 604,00 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна;
-відповідно до пункту 8.1 статуту вищим органом управління товариством є загальні збори акціонерів;
-правління товариства є вищим органом управління товариства у період між загальними зборами акціонерів. Голова правління, зокрема, укладає договори, на суму, що не перевищує 10% статутного фонду, інші угоди, підписує юридичні акти, що стосуються діяльності товариства, видає доручення, відкриває рахунки в банках України та за кордоном (пункти 10.1, 10.7 статуту).
-відповідно до ч. 2 п. 11.2 статуту, у разі, якщо член правління чи спостережної ради має фінансову зацікавленість в угоді, де однією зі сторін є або планує бути товариство, а також, у разі іншого протиріччя інтересів вказаної особи та товариства стосовно передбаченої угоди: він зобовʼязаний повідомити про свою зацікавленість правління товариства до моменту укладення угоди; угода має бути ухвалена більшістю голосів, які не мають зацікавленості;
-згідно з протоколом загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" від 14.04.2000 правлінню товариству спільно зі спостережною радою було надано право вирішувати питання про відчуження майна в розмірі 10 % статутного фонду товариства;
-актом Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом обʼєкту до експлуатації № 25 від 25.12.1997 визначено, що рішенням Державної технічної комісії від 25.12.1997 павільйон-магазин ВАТ "Сортнасіннєовоч" по вул. Головатого (район з/д вокзалу) готовий до введення в експлуатацію. Спорудження вказаного павільйону здійснено ВАТ "Сортнасіннєовоч", гол. інженер - Тарасенко A.C., на підставі дозволу Інспекції ДАБК № 205 від 18.12.1997. Павільйон має показники: загальна площа - 45 кв.м., торгівельна площа - 28,98 кв.м. Вказаний павільйон було введено в експлуатацію як тимчасову споруду, про що на акті Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом обʼєкту до експлуатації № 25 від 25.12.1997 здійснено відмітку "тимчасово";
-зі змісту інвентаризаційного опису складеного станом на 01.01.2003 у складі відкритого акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" значиться: павільйон "Мрія", с. Вороньків інвентаризаційний номер 512 вартістю 10 033,10 грн.; магазин "Мрія", вокзал, інвентаризаційний номер 524 вартістю 409 285,17 грн.; павільйон "Мрія-Насіння" центр, інвентаризаційний номер 520 вартістю 19 049,40 грн.;
-рішенням спостережної ради відкритого акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" від 28.01.2003, оформленим протоколом № 4, надано згоду правлінню товариства продати майно підприємства, зокрема, кіоски № 1, 2 магазин "Мрія", яке визначено рішенням правління від 28.10.2002 р. (протокол № 8), членам колективу підприємства, які бажають його придбати;
-експертним висновком № 1/БФ/2, який складений оцінювачами товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" на виконання договору № 1/БФ від 28.12.2002 з відкритим акціонерним товариством "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" на виконання незалежної експертної оцінки ринкової вартості будівлі магазину-павільйону "Мрія" для відчуження державного майна, ринкова вартість обʼєкту оцінки становить 19 330,00 грн без ПДВ;
-згідно з довідкою КП "Виробниче управління комунального господарства" від 03.04.2003, яка видана відкритому акціонерному товариству "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч", павільйон-магазин по вул. Головатого район ж/д вокзалу (згідно з актом державної комісії) вважається розміщеним за адресою вул. Привокзальна 4-А, у звʼязку зі зміною нумерації;
-11.04.2003 між відкритим акціонерним товариством "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бориспільсортнасіннєовоч" (покупець) укладено договір купівлі-продажу (далі - договір) (а.с. 10 том 1), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив належний продавцеві на праві власності павільйон-магазин "Мрія" загальною площею 45,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, Київська область, вул. Привокзальна, 4А;
-за умовами пункту 2 договору цей павільйон-магазин належить продавцю на підставі акту вводу в експлуатацію № 25 від 25.12.1997, виданого Державною технічною комісією;
-згідно з пунктом 3 договору продаж за домовленістю сторін вчинено за суму 19 350,00 грн, яка сплачена покупцем продавцю під час оформлення цього договору; крім того покупець повинен сплатити додатково ПДВ у сумі 3 870,00 грн. Загальна сума продажу складає 23 220,00 грн. з ПДВ;
-оскільки павільйон-магазин "Мрія" не був обʼєктом нерухомого майна, між вказаними сторонами договору укладено договір купівлі-продажу рухомого майна - павільйону;
-на виконання умов договору покупцем сплачено продавцю 23 220,00 грн, що підтверджується квитанціями № 13 від 15.04.2003 на суму 11 842,00 грн, № 14 від 15.04.2003 на суму 5 689,00 грн та № 15 від 15.04.2003 на суму 5 689,00 грн, а на підставі накладної № 86 від 18.04.2003 та приймального акту № 1 від 18.04.2003 на суму 23 220,00 грн майно передано покупцю;
-зі змісту довідки зустрічної перевірки своєчасності та повноти оприбуткування основних засобів, придбаних у відкритого акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" та правильності проведених взаєморозрахунків за період з 01.01.2001 по 31.12.2003, здійсненої Державною контрольно-ревізійною службою в Україні контрольно-ревізійним управлінням в Київській області на виконання звернення Управління Служби безпеки України в Київській області № 12/1123 від 06.05.2003 та постанови слідчого з особливо важливих справ СВ УСБУ в Київській області від 06.05.2004 слідує, що на виконання статутної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільсортнасіннєовоч" укладено з Відкритим акціонерним товариством "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" договори на придбання основних засобів, зокрема, придбано павільйон-магазин "Мрія" на суму 23 220,00 грн згідно з договором купівлі-продажу від 11.04.2003; розрахунок за магазин проведено готівковими коштами засновників товариства, що внесені на розрахунковий рахунок Відкритого акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" за період з 07.04.2003 по 30.04.2003. В бухгалтерському обліку товариства (відповідача) оприбуткування магазину проведено на підставі накладної № 86 від 18.04.2003 та приймального акту № 1 від 18.04.2003 на суму 23 220,00 грн.
2.5. Під час розгляду даного спору вперше суди попередніх інстанцій виходили з того що оспорюваний договір в силу приписів статті 48 ЦК УРСР є недійсним, оскільки укладений представником від імені особи (позивача) фактично стосовно себе та з перевищенням своїх повноважень. Разом з тим господарськими судами відмовлено в задоволенні позовних вимог у звʼязку зі спливом позовної давності.
2.6. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зокрема зазначив, що судами не враховано статусу відповідача як юридичної особи, статусу засновника юридичної особи, як і не зʼясовано, чи були наділені засновники відповідача (зокрема, ОСОБА_1.) станом на час укладення договору повноваженнями органу, через які відповідач як юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обовʼязки, відповідно, чи існують підстави вважати, що ОСОБА_1., укладаючи Договір, як голова правління позивача виступав одночасно і представником відповідача.
2.7. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог при новому розгляді, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:
-на час укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_1. не був наділений повноваженнями органу, через які відповідач як юридична особа, набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обовʼязки, не являвся уповноваженим представником юридичної особи - відповідача на укладання договору купівлі-продажу. ОСОБА_1. підписував договір купівлі-продажу лише як голова правління позивача. Представником же підприємства відповідача та підписантом договору купівлі продажу був директор підприємства відповідача - ОСОБА_5, що і вказано у договорі. Факт призначення ОСОБА_5 директором підприємства відповідача підтверджується: протоколом №1 Установчих зборів засновників ТОВ "Бориспільсьортнасіннєовоч" від 30.01.2003, згідно пунктом 4 якого на посаду директора ТОВ "Бориспільсортнасіннєвоч" затверджено ОСОБА_5; - довідкою Державного комітету статистики України від 03.04.2003 за №1492/2003 "Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України", згідно з якою ТОВ "Бориспільсортнасіннєовоч" зареєстровано 04.03.2003 а його керівником є ОСОБА_5; - наказом директора ТОВ "Бориспільсортнасіннєовоч" від 10.09.2004 за №21, яким ОСОБА_5 звільнено з посади директора ТОВ "Бориспільсортнасіннєовоч" на підставі протоколу загальних зборів товариства №3 від 10.09.2004;
-з огляду на викладене, відсутні будь-які підстави для тверджень, що ОСОБА_1., укладаючи договір купівлі-продажу, діяв одночасно як голова правління позивача та представник відповідача.
2.8. Окрім того, Верховний Суд у своїй постанові від 05.06.2018 зазначив, що судам попередніх інстанцій у вирішені спору належало зʼясувати, чи мало місце схвалення правочину позивачем як юридичною особою, відповідно, чи існують підстави вважати договір дійсним з моменту його укладення.
2.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємство позивача передало підприємству відповідачу проданий за договором купівлі-продажу павільйон, про що через тиждень після укладення договору купівлі-продажу підприємством відповідача складено приймальний акт, видано накладну, прийнято кошти на розрахунковий рахунок підприємства в рахунок оплати за павільйон. З цього слідує, що підприємство відповідача вчинило дії, які свідчать про схвалення угоди купівлі-продажу павільйону.
За таких обставин суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу від 11.04.2003, укладений між ВАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" та ТОВ "Бориспільсортнасіннєовоч", є дійсним з моменту укладення відповідно до статті 63 Цивільного кодексу УРСР, у звʼязку з чим позовні вимоги ПАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" про визнання недійсним договору купівлі продажу від 11.04.2003 задоволенню не підлягають.
2.10. Оскільки у даній справі судами попередніх інстанцій не встановлено факту порушення субʼєктивного матеріального права позивача, на захист якого ним подано позов, суди не застосовували позовну давність, про яку заявлено відповідачем.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019, ПАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-судами попередніх інстанцій прийнято рішення, які не відповідають усталеній судовій практиці Верховного Суду щодо аналогічних правовідносин, а саме: постанові від 16.01.2019 у справі № 927/899/17;
-господарськими судами неправильно застосовано норму статті 92 Цивільного кодексу України, зокрема положення її частини 3;
-господарськими судами неправильно застосовано норми статей 203, 215, 232, 237, 244 Цивільного кодексу України;
-господарськими судами не застосовано норму пункту 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, з огляду на те, що павільйон-магазин є обʼєктом нерухомого майна;
-господарськими судами не взято до уваги вимоги статті 316 Господарського процесуального кодексу України;
-господарськими судами неправильно застосовано норму Закону України "Про бухгалтерський облік" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, як наслідок прийнято до уваги неналежні докази;
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Бориспільсортнасіннєовоч" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому наведено такі доводи:
-спірний павільйон-магазин "Мрія" має статус малої архітектурної форми, а отже не є обʼєктом капітального будівництва та не є обʼєктом нерухомого майна;