ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 926/1172/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
за участю представників:
позивача - Макушинського М.І.,
відповідача - 1 - не зʼявився,
- 2 -не зʼявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій дім вул. Головна, 275",
на рішення Господарського суду Чернівецької області
(суддя - Марущак Л.В.)
від 04.10.2018
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кордюк Г.Т., судді - Кравчук Н.М., Хабіб М.І.)
від 31.01.2019,
у справі за позовом обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій дім вул. Головна, 275",
до 1) акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго",
2) обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "Головна 275 "Д" - Надія",
про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії,
В С Т А Н О В И В:
у червні 2018 року обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій дім вул. Головна, 275" звернулось з позовом про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії № 2172/2 від 28.06.2015, укладеного між приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" та обʼєднанням співвласників багатоквартирного будинку "Головна 275 "Д" - Надія".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що належним балансоутримувачем будинку № 275 "Д" по вул. Головна у м. Чернівці є позивач. Оспорюваний договір порушує права та законні інтереси позивача і не відповідає положенням ст. ст. 20, 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.01.2019, в задоволені позову відмовлено.
Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що під час розгляду справи позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон повʼязує недійсність правочину. Оспорюваний договір відповідає вимогам законодавства, типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, а позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій дім вул. Головна, 275" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Вказує, що оспорюваний договір не відповідає положенням ст.ст. 24, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", оскільки обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "Головна 275 "Д" - Надія" не є належним балансоутримувачем будинку № 275 "Д" по вул. Головна у м. Чернівці та не мало права укладати договір про постачання електричної енергії.
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Чернівціобленерго" вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що оспорюваний договір про постачання електричної енергії відповідає вимогам Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією. Скаржником не доведено факту порушення його прав. Постачання електроенергії до будинку № 275 "Д" по вул. Головна у м. Чернівці здійснюється на підставі договору № 2172/2 від 28.06.2015 укладеного з ОСББ "Головна 275 "Д" - Надія".
24.04.2019 від ОСББ "Головна 275 "Д" - Надія" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСББ "Мій дім вул. Головна, 275", в якому з посиланням на правильність застосування норм права, зокрема ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627, 628 638 ЦК України, вказано прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пʼятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 ГК України, згідно з якою господарське зобовʼязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубʼєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
При вирішенні спору про визнання правочинів недійсними має бути встановлена наявність тих обставин, з якими закон повʼязує визнання правочину недійсним і настання відповідних правових наслідків. При цьому, обовʼязок доведення наявності обставин, з якими закон повʼязує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Як встановлено господарськими судами, 28.06.2015 між ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" та ОСББ "Головна 275 "Д" - Надія" було укладено договір № 2172/2 про постачання електричної енергії.
Підставою позову у цій справі позивачем зазначено невідповідність вказаного договору вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та порушення ним прав позивача як балансоутримувача багатоквартирного житлового будинку 275 "Д" по вул. Головна у м. Чернівці.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд виходить з такого.
У ст. 385 ЦК України зазначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке обʼєднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, повʼязаних з реалізацією прав та виконанням обовʼязків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регламентовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Відповідно до ч. ч. 1, 7 та 8 ст. 1 вказаного Закону багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - субʼєкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обовʼязків співвласників, повʼязаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - обʼєднанню співвласників багатоквартирного будинку.
Частиною 1 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтею 4 Закону України "Про обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що обʼєднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обовʼязків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Обʼєднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів обʼєднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність обʼєднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобовʼязань, повʼязаних з діяльністю обʼєднання. Господарче забезпечення діяльності обʼєднання може здійснюватися власними силами обʼєднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах субʼєктів господарювання. Обʼєднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Обʼєднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.