1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



17 квітня 2019 року

м. Київ



Справа № 922/2016/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.



за участю: ФОП Глуходід Т.В. та її представника - адвоката Ткаченка К.В., представника ТОВ "Альфа-Хоз-11" - адвоката Крючко О.В.



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Глуходід Т.В.

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019

у справі № 922/2016/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Хоз -11"

до Фізичної особи-підприємця Глуходід Т.В.

про зобовʼязання передати павільйон,-



ВСТАНОВИВ:



У липні 2018 року ТОВ "Альфа-Хоз-11" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про зобовʼязання ФОП Глуходід Т.В. (далі - відповідач) звільнити та передати ТОВ "Альфа-Хоз-11" павільйон (код обʼєкта оренди - А-025-21-0241) загальною площею 13,4 м. кв., розташований у м. Харкові на роздрібному торгівельному майданчику Торгівельного центру "Барабашово", за актом прийому-передачі.



Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2018 у справі №922/2016/18 (суддя Жигалкін І.П.) в позові відмовлено повністю.



Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі №922/2016/18 (колегія суддів: Дучал Н.М. - головуючий, суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.) рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2018 у справі № 922/2016/18 скасовано. Прийнято нове рішення у справі № 922/2016/18, яким позов ТОВ "Альфа-Хоз-11", задоволено. Зобовʼязано ФОП Глуходід Т.В. звільнити та передати ТОВ "Альфа-Хоз-11" павільйон (код обʼєкта оренди - А-025-21-0241) загальною площею 13,4 м. кв., розташований у м. Харкові на роздрібному торгівельному майданчику Торгівельного центру "Барабашово", за актом прийому-передачі.



Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ФОП Глуходід Т.В. звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 922/2016/18 та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2018 у справі № 922/2016/18.



Підставами для скасування оскаржуваної постанови, заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.



Зокрема, відповідач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач набув прав нового кредитора за договором оренди № 21672/н від 28.04.2012 на підставі договору оренди майна від 20..10.2017, укладеного між ТОВ "Харківська роздрібна компанія" і ТОВ "Альфа-Хоз-11", та на підставі договору про заміну сторони від 23.10.2017, укладеного між ТОВ "Орбіта Барабашово-4" і ТОВ "Альфа-Хоз-11".



При цьому, ФОП Глуходід Т.В. наголошує, що докази, які б свідчили про заміну ТОВ "Проперті Менеджмент Україна" у договорі оренди № 21672/н від 28.04.2012 на ТОВ "Харківська роздрібна компанія", ТОВ "Орбіта Барабашово-4" та ТОВ "Альфа-Хоз-11" суду не подано.



ФОП Глуходід Т.В. у касаційній скарзі також зазначає, що, порушуючи вимоги норм ЦК України щодо заміни кредитора, апеляційний суд дійшов до необґрунтованого висновку, який не відповідає дійсності, про те, що між позивачем та відповідачем існували договірні відносини з приводу оренди спірного майна.



Відповідач вважає, що оскільки він не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовʼязанні, не було надано відповідачеві доказів переходу до позивача прав у зобовʼязанні, відповідно, між сторонами не виникло договірних відносин, то і обовʼязку передання майна відповідачем позивачу не виникло.



Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.03.2019 для розгляду справи №922/2016/18 за касаційною скаргою ФОП Глуходід Т.В. визначено склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), судді: Жуков С.В., Білоус В.В.



Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2019 у справі № 922/2016/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Глуходід Т.В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі №922/2016/18; розгляд справи за касаційною скаргою призначено на 17.04.2019 на 10 год. 15 хв.



ТОВ "Альфа-Хоз-11" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі №922/2016/18 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм оцінку, правильно встановив обставини, відтак, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.



Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.



Як вбачається з матеріалів справ, предметом даного судового розгляду є вимоги ТОВ "Альфа-Хоз-11" про зобовʼязання ФОП Глуходід Т.В. звільнити та передати за актом прийому-передачі ТОВ "Альфа-Хоз-11" павільйон (код обʼєкта оренди - А-025-21-0241) загальною площею 13,4 м. кв., розташований у м. Харкові на роздрібному торгівельному майданчику Торгівельного центру "Барабашово".



Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП Глуходід Т.В. не було повернуто ТОВ "Альфа-Хоз-11" орендований за договором оренди № 21572/н від 28.04.2012 павільйон у строк 30.06.2018, що є порушенням ФОП Глуходід Т.В. вимог ч. 1 ст. 785 ЦК України та умов п. 1. 5 договору оренди.



Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність заявлених вимог, оскільки сторонами не надано, а у матеріалах справи відсутні докази підтвердження державної реєстрації права власності на спірний павільйон (код обʼєкта майна А-025-21-0241) та правовстановлюючих документів на зазначений обʼєкт оренди.



Апеляційний господарський суд не погодився з рішенням суду першої інстанції та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.



Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за умовами п.1.5. договору оренди №21572/н від 28.04.2012, який за своєю суттю є договором суборенди (піднайму), у разі припинення договору або дострокового розірвання цього договору обʼєкт оренди підлягає поверненню орендодавцю в технічно-справному стані з урахуванням нормального зносу у день припинення або дострокового розірвання цього договору за актом приймання-передання. Дія договору припиняється у випадку, зокрема, закінчення строку дії договору (п. 8.1. договору № 21572/н).



За висновком суду, наявні у справі докази свідчать, що суборендні правовідносини між сторонами з приводу обʼєкта оренди, павільйону код обʼєкта А-025-21-0241, припинилися 30.06.2018 через закінчення строку дії договору №21572/н, адже підстав для висновку про його продовження сторонами після означеної дати матеріали справи не містять, тоді як наявність висловлених Позивачем заперечень проти його продовження унеможливлює і застосування положень ст. 764 ЦК України. Припинення суборендних правовідносин за спливом строку відповідного договору ЦК України унеможливлює подальше правомірне здійснення відповідачем прав користування обʼєктом оренди, а в силу ч.1 ст.785 ЦК України зумовлює виникнення обовʼязку з повернення майна, обʼєкту оренди.



Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.



Так, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом до ФОП Глуходід Т.В. про зобовʼязання передати павільйон, орендований за договором оренди №21572/н від 28.04.2012, позивачем - ТОВ "Альфа-Хоз-11" суду першої інстанції було надано копію договору оренди № 21672/н від 28.04.2012, укладеного між ФОП Глуходід Т.В. і ТОВ "Проперті Менеджмент Україна", копію договору оренди майна від 20.10.2017, укладеного між ТОВ "Харківська роздрібна компанія" і ТОВ "Альфа-Хоз-11" та копію договору про заміну сторони від 23.10.2017, укладеного між ТОВ "Орбіта Барабашово-4" і ТОВ "Альфа-Хоз-11".



Крім того, позивачем до суду надано додаткову угоду від 31.05.2018 до договору оренди від 28.04.2012 № 21572, укладену між ТОВ "Альфа-Хоз-11" та ФО-П Глуходід Т.В., копії листів ТОВ "Альфа-Хоз-11" від 27.06.2018 № 432/210 з поштовими доказами їх направлення на адресу відповідача та заяву Глуходід Т.В. від 12.07.2018.



Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.



Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.



При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.



Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 ГПК України).



Допустимість доказів відповідно до ст. 77 ГПК України означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.



За приписами процесуального законодавства судове рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом, які підлягають оцінці у їх сукупності, адже жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.



Так, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд встановив, що позивачем до матеріалів справи не надано правовстановлюючих документів щодо майна, яке входить до предмета спору та відносно якого треба вчинити відповідні дії.



Разом з тим, як вбачається зі змісту судового рішення, судом першої інстанції не надано оцінки наявним у справі доказам, які були подані позивачем при зверненні до суду.



Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обʼєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.



Наведена норма зобовʼязує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.



Згідно норм ч. ч. 2, 3 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звʼязок доказів у їх сукупності.



Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).



Однак, при розгляді даної справи суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім обставинам справи, чим порушив приписи наведених вище норм та, зокрема, ст. 86 ГПК України щодо всебічного, повного, обʼєктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.



У даному випадку, як вбачається зі змісту прийнятого рішення, дійшовши висновку про недоведеність заявлених вимог з підстав відсутності у матеріалах справи доказів підтвердження державної реєстрації права власності на спірний павільйон (код обʼєкта майна А-025-21-0241) та правовстановлюючих документів на зазначений обʼєкт оренди, суд першої інстанції не надав належної оцінки доданим до позовної заяви доказам та не дослідив правовідносини ТОВ "Альфа-Хоз -11" і ФОП Глуходід Т.В. щодо обʼєкту оренди за договором № 21672/н від 28.04.2012.



Вдавшись до дослідження права власності на спірне майно та його державної реєстрації, суд першої інстанції не звернув увагу на посилання ТОВ "Альфа-Хоз -11" про те, що спірний павільйон належить йому не на праві власності, а на праві оренди на підставі договору оренди майна від 27.10.2017, укладеного з ТОВ "Харківська роздрібна компанія", а ФОП Глуходід Т.В. користувалася вказаним обʼєктом на праві суборенди згідно договору оренди № 2152/н від 28.04.2012.



При цьому місцевий господарський суд не вжив заходів щодо встановлення змісту правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем щодо павільйону (код обʼєкта майна А-025-21-0241) та наявності у позивача прав на спірний обʼєкт оренди.



Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність у ТОВ "Альфа-Хоз -11" прав на спірний обʼєкт оренди, а відтак і про відсутність порушення його прав, є передчасним.




................
Перейти до повного тексту