ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 910/12807/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "РКГРУП",
представник позивача - Наконечний О.М., адвокат (довіреність від 14.01.2019 б/н),
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця",
представник відповідача - Пегза К.К., адвокат (довіреність від 17.04.2019 № 640, свідоцтво від 18.01.2018 № 1999),
третя особа - приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк",
представник третьої особи - Макарчук Л.Л., адвокат (договір від 01.12.2017 № 1, ордер від 29.03.2019 № 426656, свідоцтво від 16.10.2014 № 5532),
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2018 (головуючий суддя Курдельчук І.Д.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 (головуючий Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П. і Тищенко А.І.)
у справі № 910/12807/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" (далі - Товариство)
до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" (далі - Банк),
про визнання недійсним рішення та зобовʼязання вчинити дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Залізниці за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Банку, про визнання недійсним рішення тендерного комітету Залізниці, затвердженого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 08.05.2018 № 1622/140-18-Т, у частині відхилення пропозиції Товариства на підставі пункту 2 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" та зобовʼязання Залізниці прийняти нове рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства на підставі пункту 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі".
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
- Товариство взяло участь у відкритих торгах з процедури закупівлі обладнання, подало через авторизований електронний майданчик тендерну пропозицію та за результатами проведених торгів Товариство було визначено переможцем;
- Товариство подало у паперовому вигляді необхідний пакет документів, зокрема, кореговану цінову пропозицію від 02.04.2018 № 04(7)/18, однак у ціновій пропозиції було допущено арифметичні помилки, тому за результатами аукціону пропозиція Товариства підлягала відхиленню;
- Товариство повідомило Залізницю про наявність помилок у наданій ним корегованій ціновій пропозиції листами від 25.04.2018 № 85 та від 04.05.2018 № 92;
- Залізниця замість відхилення пропозиції Товариства на підставі пункту 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" у звʼязку з невідповідністю пропозиції учасника умовам тендерної документації прийняла рішення про відхилення пропозиції позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" у звʼязку з відмовою переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладання договору про закупівлю, чим порушила законні права та інтереси Товариства.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення тендерного комітету Залізниці, затвердженого протоколом розгляду тендерних пропозицій від 08.05.2018 № 1622/140-18-Т, у частині відхилення пропозиції Товариства на підставі пункту 2 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі". У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що:
- цінова пропозиція, у тому числі корегована цінова пропозиція, є невідʼємною частиною тендерної пропозиції, а тому, виявивши арифметичну помилку, замовник повинен був діяти, керуючись нормами Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, прийнявши рішення про відхилення тендерної документації Товариства з посиланням на пункт 2 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", Залізниця діяла з порушенням приписів вказаного Закону;
- визнання недійсним рішення від 05.05.2018 у певній частині є ефективним способом захисту прав Товариства, однак, враховуючи, що це обумовить вчинення Залізницею дій, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", вимога про зобовʼязання прийняти нове рішення є передчасною і такою, що суперечить засадам господарського судочинства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Залізниця звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- відсутні підстави для відхилення пропозиції Товариства згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі";
- корегована цінова пропозиція не є частиною тендерної документації, оскільки надається переможцем закупівлі вже після аукціону;
- замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника у звʼязку з її невідповідністю вимогам тендерної документації лише тоді, коли є недоліки у документах, поданих у складі тендерної пропозиції до кінцевої дати подання, тобто до 30.03.2018;
- якщо недоліки має оновлена (корегована) цінова пропозиція, яку учасник (переможець) подав після аукціону і яка не є складовою тендерної пропозиції, замовник не може відхилити тендерну пропозицію такого учасника.
Товариство та Банк подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просять залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Залізниця подала додаткові пояснення, в яких посилається на рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27.02.2019 № 2177-р/пк-пз, просить врахувати додаткові пояснення під час ухвалення судового рішення. Проте вказані додаткові пояснення Касаційний господарський суд до уваги не приймає з огляду на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а також враховуючи, що рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27.02.2019 № 2177-р/пк-пз не було предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 13.03.2018 через авторизований електронний майданчик на веб-порталі https://prozorro.gov.ua/tender було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі: UА-2018-03-13-000653-b), згідно з яким Залізницею як замовником було оголошено процедуру закупівлі: ДК 021:2015: 34630000-2 - частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (колодка гальмівна); дата та час розкриття тендерних пропозицій: 02.04.2018 об 11:51 год.