ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2508/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
за участю представників:
позивача - не зʼявився,
відповідача - не зʼявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Лозінського Олега Валентиновича,
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Прохоров С.А.)
від 22.11.2018
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Россолов В.В., судді - Гетьман Р.А., Тихий П.В.)
від 04.02.2019,
у справі за позовом фізичної особи-підприємця Лозінського Олега Валентиновича,
до фізичної особи-підприємця Кузнецової Карини Миранівни,
про визнання третейської угоди недійсною,
В С Т А Н О В И В:
у вересні 2018 року ФОП Лозінський О.В. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Кознецової К.М. про визнання недійсною третейської угоди, викладеної у формі третейського застереження в пункті 10.1 договору постачання від 18.11.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що третейська угода є недійсною, тому що договір постачання від 18.11.2016 є неукладеним у звʼязку з неузгодженням кількості, ціни та строків поставки товару внаслідок непідписання позивачем специфікації до договору.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що під час розгляду справи позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон повʼязує недійсність правочинів. Встановили узгодження сторонами усіх істотних умов договору поставки.
ФОП Лозінський О.В. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Посилається на неукладеність договору поставки від 18.11.2016 з підстав непідписання специфікації до договору. За твердженням позивача, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження виконання сторонами договору поставки від 18.11.2016.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Стверджує про відсутність правових підстав для визнання недійсною третейської угоди, що викладена у формі третейського застереження в пункті 10.1 договору постачання від 18.11.2016. Посилається на рішення господарських судів у справах №922/3890/17 та 922/1828/17.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 18.11.2016 між ФОП Кузнецовою К.М. як постачальником та ФОП Лозінським О.В. як покупцем укладено договір поставки, згідно з яким постачальник зобовʼязався поставляти товар торгової марки "Смачний світ випічки", що підтверджена свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 212499 від 10.06.2016, а покупець зобовʼязався приймати і оплачувати його.
Згідно з п. 1.3 договору ціни і перелік товарів, що поставляються визначаються згідно з додатком №1 (специфікація), який узгоджується і підписується обома сторонами і є невідʼємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість договору становить суму всіх підписаних сторонами товарно-транспортних накладних до цього договору.
Оплата за товар здійснюється готівкою в касу постачальника в день отримання товару і підписання товарно-транспортних накладних (п. 3.3 договору).
Пунктом 6.1 договору визначено, що договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 18.11.2017.
В пункті 10.1 договору передбачено, що всі спори розглядаються в третейському суді при товарній біржі "Санвест" м. Харків у третейського судді Ніколенко С.А.
Звертаючись з позовом у цій справі, позивач вказував на те, що третейська угода, викладена у формі третейського застереження в пункті 10.1 договору постачання від 18.11.2016, підлягає визнанню недійсною, оскільки договір постачання є неукладеним.
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовʼязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовʼязкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобовʼязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 ГК України).
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовʼязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повʼязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовʼязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.