РІШЕННЯ
Іменем України
17 квітня 2019 року
Київ
справа №9901/36/19
адміністративне провадження №П/9901/36/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
при секретарі судового засідання Лисенко О.М.,
за участю представника відповідача Лиходій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною, зобовʼязання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
І. ПОЗОВНІ ВИМОГИ
ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) звернулась18.01.2019 до Верховного Суду з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (04050, м.Київ, вул.Студентська, 12-А; ЄДРПОУ 00013698), далі - ВРП, у якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ВРП, яка полягає у незаконному ухиленні від здійснення, впродовж більше року, розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_2 від 28.12.2017, стосовно судді Верховного Суду (Касаційного цивільного суду) ОСОБА_3, поданою позивачем відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя";
зобовʼязати відповідача вчинити дії щодо проведення дисциплінарного провадження стосовно судді Верховного Суду (Касаційного цивільного суду) ОСОБА_3 за скаргою ОСОБА_2 від 28.12.2017 - попередню перевірку дисциплінарної скарги;
стягнути з відповідача ВРП на користь позивача 4000 (чотири тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої їй відповідачем протиправною бездіяльністю, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_2 у фінансовій установі.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що нею 28.12.2017 було подано до ВРП письмову скаргу щодо дисциплінарного проступку судді про накладення дисциплінарного стягнення на суддю Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_3, однак, скарга станом на момент подання даного позову, відповідачем не розглянута. На думку позивача, ВРП незаконно ухиляється від здійснення розгляду дисциплінарної скарги щодо судді ОСОБА_3, яка своїми діями незаконно відмовила позивачу в доступі до правосуддя, колегіального розгляду касаційної скарги. Як вказує позивач, подана до ВРП письмова скарга від 28.12.2017 містить інформацію, що суддя Верховного Суду ОСОБА_3 у 2015 році, перебуваючи на посаді судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ допустила порушення, зокрема, прийнявши завідомо протиправне рішення у вигляді ухвали від 11.11.2015 про відмову у відкритті касаційного провадження. Позивач наголошує, що відповідачем станом на день подання позову не проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги у строк, передбачений регламентом ВРП, який не повинен перевищувати 45 днів з дня надходження скарги. Як вважає позивач, бездіяльність ВРП та ухилення від розгляду скарги є протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує право позивача на отримання результату розгляду скарги у 45-ти денний, розумний строк. Розумний строк попереднього розгляду скарги сплинув 11.02.2018 - констатує позивач. Крім того, позивач стверджує, що бездіяльність відповідача при здійсненні ним своїх повноважень завдала позивачу моральних страждань, які полягають у втраті нормальних життєвих звʼязків. Оскільки протиправна поведінка відповідача принижує честь і гідність позивача, як фізичної особи, бездіяльність ВРП унеможливила функціонування особистості позивача на конституційних засадах, тому, згідно статті 56 Конституції України остання має право на відшкодування з відповідача моральної шкоди. Як підсумовує позивач, підставами для визнання протиправною бездіяльності відповідача та стягнення моральної шкоди є невідповідність дій ВРП вимогам чинного законодавства та наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.02.2019, відповідач зазначає, що не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та просить суд залишити позов без задоволення. Як вказує відповідач, 28.12.2017 до ВРП надійшла дисциплінарна скарга позивача щодо дій судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_3 Зазначену скаргу розподілено члену ВРП. Відповідно до положень Регламенту ВРП (із змінами та доповненнями) попередня перевірка дисциплінарної скарги здійснюється доповідачем у розумний строк. Відповідач повідомляє, що на даний час попередня перевірка дисциплінарної скарги триває. ВРП наголошує, що жодним чином не порушила прав, свобод та інтересів позивача. Також, на думку відповідача, позивачем не надано будь-яких доказів, які можуть свідчити про завдану моральну шкоду та підтверджують вину ВРП, позивачем не наведено обґрунтованих доводів на підтвердження позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, а тому нема підстав для задоволення позову. Крім того, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині зобовʼязання ВРП вчинити дії щодо проведення дисциплінарного провадження стосовно судді ОСОБА_3 та звертає увагу, що відповідно до приписів Закону України "Про Вищу раду правосуддя" член ВРП у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Відтак, зазначені позовні вимоги суперечать Конституції України та Закону України "Про вищу раду правосуддя". Як резюмує відповідач, при виконанні повноважень, визначених Конституцією України, Законами України "Про Вищу раду правосуддя", "Про судоустрій і статус суддів" ВРП не було допущено протиправних дій стосовно позивача, підстави для задоволення позову - відсутні.
12.02.2019 ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, де вказала, що довіряє колегії суддів і при відсутності відзиву на позов, що на думку позивача, є фактичним визнанням позову, не вбачає необхідності бути присутньою на судових засіданнях у даній справі. Як зазначив позивач, юридичні підстави обґрунтованості даного позову наведені у позовній заяві. Зважаючи на викладене, просить суд розглядати справу за відсутності позивача ОСОБА_2
21.02.2019 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог. Як зазначає позивач, нею отримано відзив ВРП на позовну заяву, з яким ОСОБА_2 не погоджується, позивач додатково зазнала душевних страждань у звʼязку з продовжуваною протиправною поведінкою відповідача. Внаслідок протиправної бездіяльності ВРП позивач вважає необхідним збільшити суму на відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача 4000грн.
У відповіді на відзив, який подано до суду 27.02.2019, позивач наполягає, що відповідач не спростував жодного аргументу та доводу позовної заяви. Позивач вважає, що протиправна бездіяльність ВРП в особі члена ВРП Комкова В.К. є очевидною. Як стверджує позивач, навмисним уповільненням вивчення та перевірки скарги відповідач намагається допомогти судді уникнути відповідальності за відмову ОСОБА_2 у доступі до правосуддя. Позивач наголошує, що не може бути безмежним розумний строк перевірки та вивчення дисциплінарної скарги, при тому, що є трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. На думку позивача, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин, що спричинила несвоєчасний розгляд скарги позивача - відповідачем не надано та не зазначено.
У судові засідання позивач/представник позивача не зʼявився, про місце, дату і час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №№0102924940090, 0102926083195, а також №012926503747, яке повернуто до суду з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, та згідно приписів КАС України вважається врученою належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ВРП про визнання бездіяльності протиправною, зобовʼязання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, судове засіданні призначено на 13.02.2019. Судом оголошено перерву до 13.03.2019. Згодом, у судовому засіданні 13.03.2019 оголошено перерву до 17.04.2019.
У відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, розглянувши справу за участю представника відповідача, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення про відмову в задоволенні позову.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
28.12.2017 ОСОБА_2 звернулась до ВРП з письмовою скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_3 на підставі наявності, на думку заявника, у діях судді дисциплінарного проступку, істотного порушення норм процесуального права, умисного або внаслідок недбалості грубого нехтування обовʼязками, що є несумісним зі статусом судді та підриває авторитет правосуддя, є очевидним і грубим. Заявник вважала, що наслідки вчинення таких дій суддею ОСОБА_3 негативно вплинули як на права позивача, так і на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому.
Згідно відтиску штампу реєстрації вхідної кореспонденції дисциплінарна скарга ОСОБА_2 отримана та зареєстрована ВРП 28.12.2017.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП від 28.12.2019 зазначену скаргу розподілено члену ВРП Комкову В.К.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, на момент розгляду даної справи триває попереднє вивчення та перевірка дисциплінарної скарги уповноваженою особою відповідача.
Вважаючи, що відповідач не провів попередню перевірку дисциплінарної скарги у строк, встановлений пунктом 12.3 Регламенту ВРП, який не повинен перевищувати 45 днів з дня отримання скарги, позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності ВРП протиправною, зобовʼязання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
IV. НОРМИ ПРАВА
Згідно частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду, як суду першої інстанції, підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Відповідно до положень статті 131 Основного Закону в Україні діє Вища рада правосуддя.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, Законом України "Про Вищу раду правосуддя" та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
За частиною першою статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Повноваження Вищої ради правосуддя визначені статтею 3 цього Закону. Зокрема, Вища рада правосуддя забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів; розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до положень статті 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та регламентом Вищої ради правосуддя.
Приписи статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлюють порядок звернення з дисциплінарною скаргою щодо судді. Згідно цієї статті право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. Адвокат зобовʼязаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги.
Частиною шостою цієї ж статті встановлено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
З огляду на зазначене, Законом України "про судоустрій і статус суддів" визначено право особи, у випадку наявності встановлених законом підстав, на звернення зі скаргою щодо судді до органу, що відповідно до Закону здійснює дисциплінарне провадження відносно судді - Вищої ради правосуддя, а також перелік вимог, яким повинна відповідати така скарга.