ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
25 квітня 2019 року
справа №820/402/17
адміністративне провадження №К/9901/36446/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної обʼєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківський області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року у складі судді Марʼєнко Л.М.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у складі суддів Присяжнюк О.В., Курило Л.В., Бартош Н.С.
у справі № 820/402/17
за позовом ОСОБА_2
до Центральної обʼєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківський області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
25 липня 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач у справі) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центральної обʼєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківський області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобовʼязання з земельного податку з фізичних осіб за 2014, 2015, 2016 роки, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2014 року № 13792-15, скасовані податкові повідомлення - рішення від 17 січня 2017 року № 22-1303/2, № 22-1303/1, № 22-1303.
Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що у позивача в даному випадку відсутній обовʼязок сплати земельного податку як власника квартир, у житловому будинку готельного типу, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийняті всупереч чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.
У березні 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повторює доводи, викладені у позовній заяві, вважає що суди попередніх інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що у власності позивача з 2010 року знаходилась нежитлова будівля літ. "Б-3" за адресою м. Харків, вул. Комсомольське шосе, будинок 54-а. Податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 30 червня 2014 року №13792-145, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нараховано суму податкового зобовʼязання з земельного податку з фізичних осіб в розмірі 16389,70 грн.
Суди попередніх інстанцій, виходячи зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна щодо субʼєкта, встановили що позивач з 29 квітня 2014 року є власником квартир, у житловому будинку готельного типу літ. "Б-3", за адресою: м. Харків, вул. Комсомольське шосе, будинок 54-а, на підставі свідоцтва про право власності.
Податковим органом 17 січня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 22-1303/2, яким нараховано суму податкового зобовʼязання з земельного податку з фізичних осіб за 2014 рік в розмірі 8061,17 грн;
- № 22-1303/1, яким нараховано суму податкового зобовʼязання з земельного податку з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 10068,40 грн;
- № 22-1303, яким нараховано суму податкового зобовʼязання з земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 14428 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.