ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №826/11130/17
адміністративне провадження №К/9901/2161/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року (суддя Смолій І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року (головуючий суддя Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №826/11130/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобовʼязання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі по тексту - відповідач-2, Уповноважена особа), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у розмірі 153000грн. за договором банківського рахунку в національній валюті №24051-62.3 від 18 березня 2015 року;
- зобовʼязати відповідача-2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у розмірі 153000грн. за договором банківського рахунку №24051-62.3 в національній валюті від 18 березня 2015 року;
- зобовʼязати відповідача-1 виплатити ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування в розмірі 153000 грн. за договором банківського рахунку №24051-62.3 від 18 березня 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобовʼязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Білу І.В. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 153 000,00 грн. за договором банківського рахунку в національній валюті №24051-62.3 від 18 березня 2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди попередніх інстанцій встановили, що 18 березня 2015 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку № 24051-62.3 в національній валюті, відповідно до умов якого банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобовʼязується оплатити послуги банка, в розмірі, встановленому Тарифами на операції та послуги Банку, що діють на дату надання послуги або проведення операції (пункт 1.1).
19 березня 2015 року на поточний рахунок позивача від ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" ("Миронівського мʼясопереробного заводу "Легко" ВП ПАТ "Миронівський ЗВКК") надійшли грошові кошти у розмірі 153000 грн. в якості поворотної фінансової допомоги згідно договору №161 від 18 березня 2015 року, яку позивач отримала як працівник ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" ("Миронівського мʼясопереробного заводу "Легко" ВП ПАТ "Миронівський ЗВКК").
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 березня 2015 року №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно з яким строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" №460 від 16 липня 2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" №138 від 17 липня 2015 року, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.
04 серпня 2017 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" з заявою про включення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Листом від 16 серпня 2017 року №3124/12 позивача повідомлено, що до переліку владників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду не включено, оскільки правочин із перерахування грошових коштів з рахунку ПАТ "Миронівський мʼясопереробний завод "Легко" №2600051336001 у ПАТ "Банк "Київська Русь" на рахунок позивача НОМЕР_2, відкритий відповідно до умов договору банківського рахунку, є нікчемним у відповідності пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Незгода позивача з діями відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, обумовила звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що доказів на підтвердження нікчемності укладеного між позивачем та банком правочину Уповноваженою особою не надано, а позивач є вкладником банку у розумінні положень статті 2 Закону №4452-VI.
Не погодившись з рішеннями судів, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що правочин, вчинений між сторонами, штучно створює обовʼязок Фонду щодо відшкодування грошових коштів, спрямований на заволодіння державними коштами та порушує публічний порядок, а тому є нікчемним згідно статті 36, пунктів 2, 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI. Наголошено на тому, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок дроблення рахунку "Миронівського мʼясопереробного заводу "Легко" в якості поворотної фінансової допомоги. Такі дії створили можливість для вказаної юридичної особи, як власника коштів, згодом отримати усю суму свого первинного вкладу, що свідчить про надання переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами банку і має усі ознаки нікчемності правочину.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просила в її задоволенні відмовити та залишити в силі оскаржувані судові рішення. Наголошено на тому, що умови укладеного між позивачем та банком договір банківського рахунку є типовими, а відповідачем не зазначено, які саме переваги отримав позивач внаслідок укладення вказаного договору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.