ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №808/1768/17
адміністративне провадження №К/9901/65129/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 (суддя Дурасова Ю. В.) у справі № 808/1768/17 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення та зобовʼязання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2017 у цій справі, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для цього, а наведені скаржником причини пропуску цього строку є неповажними.
Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. У своїй касаційній скарзі заявник посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою втретє строк на апеляційне оскарження ним було пропущено з поважних причин, оскільки ним було вжито усіх можливих заходів для усунення причин повернення вперше та вдруге поданої апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
З зібраних матеріалів в справі вбачається, що вперше апеляційну скаргу скаржником подано до суду 16.11.2017 в межах встановленого строку для цього.
Проте, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки останній не усунув у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги, а саме, не надав суду документ про сплату судового збору за її подання.
Згідно наявного в матеріалах справи супровідного листа, зазначена ухвала суду направлена скаржнику 23.02.2018 (а.с. 145) та, як зазначає у касаційній скарзі заявник, отримана ним 30.03.2018.
З поштового конверта долученого до справи (а.с. 164) вбачається, що повторно апеляційну скаргу відповідачем направлено до суду 26.04.2018, тобто майже через місяць після її попереднього повернення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018 зазначену апеляційну скаргу також було повернуто відповідачу з тих же підстав, що і попередньо подану апеляційну скаргу.
Згідно супровідного листа апеляційного суду (а.с. 183) вдруге подану апеляційну скаргу судом направлено заявнику 13.06.2018.
Відповідно до вхідного штампу суду першої інстанції, втретє апеляційну скаргу у цій справі відповідачем подано до суду 17.07.2018.
У зазначеній скарзі заявник просив апеляційний суд поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження посилаючись на неможливість з незалежних від нього причин своєчасно усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, сплатити судовий збір у строки визначені судом.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 наведені скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження апеляційним судом визнано неповажними та запропоновано апелянту у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали надати суду докази на підтвердження поважності пропуску строку подання апеляційної скарги.
На виконання зазначеної ухвали, скаржник направив до суду заяву згідно якої повідомив суду про аналогічні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, що були наведені у апеляційній сказі не надавши жодного доказу про це, як того просив суд.