ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
25 квітня 2019 року
справа №2а-13060/11/2070
адміністративне провадження №К/9901/27094/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Індустріальної обʼєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у складі суддів Любчич Л.В., Спаскіна О.А., Сіренко О.І.,
у справі №2а-13060/11/2070
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Індустріальної обʼєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
30 березня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Індустріальної обʼєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 19 вересня 2011 року № 0000591702, яким позивачу збільшено грошове зобовʼязання з податку на додану вартість на 27903 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6975 грн 75 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.
Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, ухвала яка є предметом цього касаційного перегляду постановлена за результатами нового апеляційного перегляду здійсненого судом апеляційної інстанції на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2012 року.
16 березня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року по справі № 2а-13060/11/2070, якою позов Підприємця задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 19 вересня 2011 року № 0000591702.
11 квітня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позицію податкового органу.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, визначальним вважає відсутність у позивача документів в підтвердження повної сплати по договору, тобто відсутності коштів від контрагентів.
07 червня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 23 лютого 2016 року, справа з суду першої інстанції витребувана не була.
21 лютого 2018 року матеріали касаційної скарги №К/9901/27094/18 передані до Верховного Суду.
23 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/27094/18 прийняті до свого провадження та витребувана справа №2а-13060/11/2070 з Харківського окружного адміністративного суду.
14 березня 2018 року справа №2а-13060/11/2070 надійшла до Верховного Суду.
Підприємцем заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надавався, що не перешкоджає його розгляду по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02 вересня 2011 року № 1680/17-3226606139 (далі - акт перевірки).
19 вересня 2011 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000591702, яким позивачу збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34878,75 грн, у тому числі за податковим зобовʼязанням на 27903 грн за листопад 2010 року, за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР та застосовані штрафні (фінансові) санкції без визначення правової підстави їх застосування у сумі 6975 грн 75 коп.